
Сьогодні — день великої дипломатичної ставки
15 серпня 2025 року в Алясці має розпочатися зустріч, яку світові ЗМІ вже називають однією з найризикованіших у новітній історії. Президент США Дональд Трамп та Президент Росії Володимир Путін вперше сядуть за стіл переговорів у новому політичному контексті — з війною в Україні на тлі, зростаючою геополітичною напругою та гострими економічними протистояннями між Заходом і Москвою.
Financial Times у своєму анонсі «FirstFT: Putin summit puts Trump the ‘dealmaker’ to the test» наголошує: ця зустріч стане ключовим випробуванням для Трампа, який у кампанії обіцяв швидко завершити війну. Проте головний скандал уже назріває — Україна та європейські лідери не запрошені за стіл переговорів.
Атмосфера напередодні
За інформацією джерел, саміт пройде в режимі максимальної безпеки на військовій базі США в Анкориджі.
- Локація: обрана не випадково — Аляска розташована між США та Росією, символізуючи «нейтральний» географічний майданчик, але під контролем Вашингтона.
- Формат: закриті переговори у вузькому колі радників, без преси під час ключових сесій. Очікується лише короткий спільний брифінг по завершенні.
- Учасники: окрім лідерів, у складі делегацій — радники з нацбезпеки, військові аналітики та торгові представники.
- Протокол: церемонія відкриття буде максимально стриманою — без зайвої публічності, що вказує на прагнення уникнути інформаційних витоків.
Україна — поза процесом
За даними Time, Україна отримає лише офіційне інформування після завершення переговорів. Для Києва це означає фактичну втрату можливості впливати на зміст домовленостей, що напряму стосуються її території та безпеки.
Президент Володимир Зеленський напередодні провів серію консультацій з європейськими лідерами, зокрема з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером та президентом Франції Еммануелем Макроном, намагаючись виробити консолідовану позицію Заходу. Проте сама структура саміту демонструє, що головні рішення ухвалюватимуться без української участі.
Побоювання щодо «торгів територіями»
The Week у своєму матеріалі попереджає, що Трамп може розглянути варіант обміну територіями (land swap) як швидкий спосіб досягти припинення вогню. Для Москви це означало б політичну перемогу, для України — фактичну легалізацію окупації.
У дипломатичних колах Вашингтона поширюється думка, що будь-яка угода, укладена без Києва, ризикує повторити сценарій Мюнхенської угоди 1938 року, коли Чехословаччину позбавили права голосу щодо власних кордонів.
Чому обрана саме Аляска
Місце проведення має і символічний, і стратегічний сенс:
- Символ нейтральності: територіально близька до Росії, але юридично та політично під контролем США.
- Логістична безпека: закрита військова інфраструктура з можливістю контролювати кожен етап перебування делегацій.
- Сигнал союзникам: вибір не європейської столиці показує, що Вашингтон прагне вести переговори на власних умовах.
Передісторія та приховані домовленості
Ще в лютому 2025 року в Саудівській Аравії відбулися попередні закриті консультації між американськими та російськими представниками. Тоді Україна та ЄС були виключені з процесу. Аналітики Financial Times вважають, що сьогоднішній саміт — продовження того закритого дипломатичного треку, який уже кілька місяців триває поза публічним полем.
Ризики та потенційні результати
- Територіальні поступки — головна загроза для Києва.
- Зміна балансу сил у Європі — можливе зменшення впливу ЄС на українське питання.
- Внутрішній тиск на Зеленського — будь-які поступки Росії можуть викликати політичну кризу.
- Виграш Путіна у пропаганді — навіть сам факт рівноправних переговорів з США підвищує його легітимність у власній країні.
Що може зруйнувати плани організаторів
- Витоки інформації — передчасне оприлюднення деталей може змінити переговорну позицію сторін.
- Міжнародний тиск — ЄС та НАТО вже готують публічні заяви з вимогою врахувати інтереси України.
- Демонстративні кроки Києва — можливі позачергові заяви Зеленського під час саміту для впливу на порядок денний.
Висновок
Сьогоднішній саміт у Алясці — це не просто зустріч двох світових лідерів, а момент істини для нової дипломатичної конфігурації. Він продемонструє, чи готовий Вашингтон вести справи напряму з Москвою, і якою ціною це може обернутися для України.
Для Києва цей день — перевірка на здатність впливати на процес, у якому він офіційно не бере участі, але від результату якого залежить його майбутнє.