Глобальний масштаб: війна як нова нормальність?
Станом на 2025 рік ситуація з безпекою у світі досягла загрозливого рівня. За оцінками проекту RULAC від Geneva Academy, сьогодні на планеті активно триває понад 110 збройних конфліктів, охоплюючи принаймні 162 гарячі точки — території, де насильство набуло таких масштабів, що класифікується як міжнародний чи неміжнародний збройний конфлікт.
Ці дані не є статистикою сухих цифр. Вони відображають реальність, де мільйони людей щодня ризикують життям, а цивільне населення масово втікає від куль, бомб та політичного хаосу. Geneva Academy не просто фіксує факти, а формує глобальну правову основу для розуміння і реагування на ці конфлікти через норми міжнародного гуманітарного права (IHL).
Україна: епіцентр сучасного міжнародного конфлікту
Війна в Україні — найбільш масштабний і впливовий збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової. Geneva Academy класифікує його як міжнародний збройний конфлікт (IAC), що триває з 2014 року, але після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вийшов на новий рівень жорстокості.
Російські війська окупували значні території на сході й півдні України, включно з частинами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, не кажучи вже про Крим. У відповідь Україна веде повномасштабну оборонну війну, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та право на існування. Цей конфлікт супроводжується систематичними воєнними злочинами з боку РФ: масові обстріли цивільної інфраструктури, катівні, депортації дітей, знищення культурних об’єктів.
Світова спільнота визнає цю агресію як порушення Статуту ООН і основ міжнародного права. Західні країни підтримують Україну фінансово, військово й гуманітарно. Водночас, частина урядів демонструє політичну втомленість і подвійні стандарти, закриваючи очі на воєнні злочини Росії або просуваючи “примирення” за рахунок жертв.
Війна в Україні стала поворотною точкою для сучасної епохи: вона остаточно зруйнувала ілюзії про безпечну Європу та підкреслила, наскільки крихким є міжнародний правопорядок.
Близький Схід і Північна Африка: регіон тотального зіткнення
Найбільша концентрація конфліктів — у регіоні Близького Сходу та Північної Африки. Понад 45 активних точок насильства, де зіштовхуються державні армії, повстанські угруповання, терористичні організації й іноземні сили.
Сирія залишається ключовим прикладом багаторівневої ескалації. На її території одночасно тривають:
- кілька внутрішньодержавних конфліктів (уряд Асада проти опозиційних угруповань, курдських сил, ІДІЛ),
- дві окупації (Туреччина у північній Сирії, Ізраїль на Голанських висотах),
- щонайменше три міжнародних конфлікти — за участі Росії, США та Ірану.
Кожен із цих вимірів створює нову хвилю гуманітарної катастрофи. У Ємені ситуація не краща: країна перебуває на межі голоду, а військові дії між хуситами, урядом і коаліцією на чолі з Саудівською Аравією призвели до загибелі сотень тисяч людей. У Лівії, Іраку, Палестині, Марокко конфлікти варіюються за масштабами, але є постійним джерелом нестабільності.
Африка: континент із багатьма забутими війнами
Другий за кількістю збройних конфліктів регіон — Африка. Понад 35 активних зіткнень, більшість з яких — внутрішньодержавні. У Центральноафриканській Республіці уряд бореться з численними повстанськими угрупованнями: анти-Балака, екс-Селека та іншими. Ці угруповання не лише воюють проти держави, а й ведуть внутрішні розбірки за вплив.
У Демократичній Республіці Конго, Малі, Ефіопії, Судані, Сомалі конфлікти тривають десятиліттями. Вони супроводжуються етнічними чистками, геноцидом, сексуальним насильством і використанням дітей-солдатів. Проте на ці конфлікти Захід реагує значно слабше, ніж на війни в Україні чи Ізраїлі.
Азія та Європа: багаторівнева напруга
Азія стикається з численними небезпеками. У М’янмі після військового перевороту розпочався масовий опір, що перетворився на громадянську війну. Етнічні меншини, такі як рохінджа, піддаються переслідуванням. В Індії та Пакистані й далі тліє конфлікт у Кашмірі, а на Філіппінах держава бореться із сепаратистами та комуністичними формуваннями.
В Європі, незважаючи на уявну стабільність, йде війна. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну з 2022 року не лише зруйнувало східні регіони країни, а й перетворилося на міжнародну кризу. Також Geneva Academy класифікує військові окупації в Кіпрі, Грузії (Абхазія, Південна Осетія) і Молдові (Придністров’я) як активні гарячі точки.
Важливість міжнародного гуманітарного права
На відміну від традиційної журналістики, Geneva Academy підходить до конфліктів із правової точки зору. Важливо розуміти, що не кожна збройна сутичка є конфліктом за IHL. Визнання ситуації як збройного конфлікту означає застосування чітких правил: заборона атак на цивільне населення, обов’язок гуманного ставлення до полонених, відповідальність за військові злочини.
Чітке юридичне розмежування дає змогу міжнародним організаціям швидше реагувати, надавати гуманітарну допомогу, документувати порушення і передавати справи до Міжнародного кримінального суду. Але в умовах геополітичної конкуренції деякі держави не лише не сприяють цьому — вони прямо порушують правила, за які самі ж підписались.
Висновки: тривожна стабільність і моральна відповідальність
Світ у 2025 році — це не глобальне село співпраці, а мозаїка війни, страху і дипломатичного лицемірства. Коли понад 110 конфліктів і 162 гарячі точки вирують на всіх континентах, стає очевидно: війна не відступила — вона просто змінила обличчя.
Цивілізоване суспільство не може дозволити, щоб політики безкарно підживлювали конфлікти. Агресивні режими, такі як у Кремлі, мають бути ізольовані, а не вітатися на світових форумах. Підтримка миротворчих зусиль, гуманітарних місій та правозахисників має бути не вибірковою, а системною.
Ми повинні пам’ятати: коли одна частина світу горить — інша не може вдавати, що це її не стосується. Єдність, принциповість і дія — ось шлях до справедливого миру.
About the Author
