Актуальні світові новини Економічний аналіз і прогнози Головні події світу Новини технологій та інновацій Огляди військових конфліктів Геополітичний аналіз Глобальні економічні тренди Суспільство, економіка, технології Факти без прикрас
Світ знову в стані глухого куту. Переговори про припинення вогню між Ізраїлем та Хамасом у Досі, які мали шанс стати прологом до миру, буквально розсипаються через нескінченні політичні амбіції. І поки лідери сперечаються про відсотки території чи канали гуманітарної допомоги — люди вмирають. Щодня. Щогодини.
Схаменіться. Мир не може бути другорядною темою.
Мир під обстрілами: переговори чи прикриття війни?
Сторони не домовилися навіть про елементарне:
Ізраїль хоче зберегти військову присутність на 40 % території Гази;
Хамас вимагає повного виводу військ і гарантій припинення війни;
США пропонують 60 днів перемир’я, але без довгострокових зобов’язань;
Гуманітарна допомога – предмет торгів, замість того, щоби бути рятівним пріоритетом.
На тлі цих «дипломатичних ігор» – 17 убитих на пункті допомоги в Рафаї, ще 28 — в авіаударах по Хан-Юнісу та Дейр-ель-Балах. Лікарні без пального. Діти без води. Старі без ліків.
Це не політика. Це злочин людяності, прикритий бюрократією.
Обидві сторони втратили обличчя
Ізраїль:
Наполягає на праві повертатися до бойових дій після короткого перемир’я.
Вимагає повного роззброєння Хамасу, не надаючи гарантій безпеки цивільному населенню.
Водночас продовжує бомбардування навіть у період перемовин.
Хамас:
Готовий на часткове звільнення заручників, але не згоден на реальне припинення бойових дій.
Вимагає перманентного припинення вогню, але продовжує воєнну активність.
Використовує гуманітарну кризу як інформаційну зброю.
Ніхто не може виграти цю війну. Але всі вже програли людяність.
Світ втрачає орієнтир
Це вже не просто конфлікт Ізраїлю та Палестини. Це — дзеркало глобальної моральної деградації.
ООН мовчить, коли вмирають діти.
США грає в баланс, шукаючи вигоду.
Катар і Єгипет намагаються медіювати, але не мають реального важеля.
Де голос людяності? Де червоні лінії, які не можна переступати?
Жодна політична ціль не варта хоча б одного вбитого
У гонитві за контролем, впливом, територіями, статусом — людське життя стало цифрою у зведеннях.
Скільки ще смертей потрібно, щоб обидві сторони зрозуміли: жодна перемога не вартує загибелі немовляти?
Хто пояснить матерям, що їх діти стали «побічним ефектом переговорів»?
Скільки ще гуманітарних катастроф потрібно, щоб зрозуміти — мир не опція, а обов’язок?
Єдність сильніша за ракети
Мир – це не слабкість. Це найвища форма сили, яка потребує сміливості, відповідальності та мудрості. Це не капітуляція, а стратегія виживання для націй і гідності для людства.
Мир — не вигідний політикам, але він єдиний шанс для людей.
Заклик до всіх причетних
Ми звертаємось до:
Лідерів Ізраїлю та ХАМАСу — припиніть грати у війну. Станьте державниками, а не гравцями на крові.
Посередників — не бійтеся називати речі своїми іменами. Відкладені рішення — це дозволи на смерть.
Громадян — говоріть, протестуйте, вимагайте миру. Бо мовчання — це згода на продовження трагедії.
Уроки з історії
Мир не приходить сам — його творять рішучі люди, які втомилися від смерті. Пригадайте: кожна велика війна закінчувалась перемовинами. Але чим пізніше — тим більша ціна.
Не доводьте ситуацію до тієї межі, за якою вже не буде ні переговорів, ні кого, хто їх вестиме.
🔚 Висновок: мир — не політичний акт, а моральний вибір
Схаменіться. Політичні амбіції розчиняться, як дим. А втрати — залишаться назавжди.
Мир — це єдина перемога, в якій не буде переможених. Усе інше — гра, що вартує тільки сліз, могил і зламаних доль.
Нехай голос розуму, співчуття та справедливості переможе глухий гуркіт гармат.
