Ситуація навколо України знову опинилася в центрі міжнародної політики після того, як стало відомо про новий раунд переговорів між США та Росією без участі Києва. Президент США Дональд Трамп підтвердив, що ці перемовини, розпочаті в Ер-Ріяді, триватимуть у найближчі тижні, і навіть допустив можливість особистої зустрічі з Володимиром Путіним.
Що саме обговорюють США та Росія?
Російська сторона висуває жорстку вимогу – заборону Україні на вступ до НАТО. Ця позиція є незмінною з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року і залишається основним фактором блокування будь-яких мирних ініціатив.
Вашингтон, зі свого боку, намагається балансувати між бажанням досягти припинення війни та необхідністю зберегти підтримку України. Проте, відсутність представників Києва на цих переговорах уже викликала хвилю обурення серед європейських союзників та частини американського політичного істеблішменту.
Причини ізоляції України: чи винна влада?
Поточна ситуація, коли майбутнє України вирішується без її участі, є результатом не лише геополітичних процесів, а й помилок української влади. Масштабна корупція, розкрадання міжнародної допомоги, репресії проти громадянського суспільства та політичних опонентів, а також стратегічна недалекоглядність уряду призвели до втрати довіри з боку багатьох партнерів.
Хоча для українців неприйнятно, що їхня доля вирішується без їхньої участі, слід визнати, що дії керівництва країни суттєво знизили її суб’єктність на міжнародній арені. Довіра до президента та його найближчого оточення падає, а їхні рішення викликають дедалі більше запитань у суспільстві. На жаль, така ситуація ускладнює відстоювання національних інтересів на глобальному рівні.
Реакція України та міжнародної спільноти
Це також помилка керівництва України. Перед виборами у США вся українська влада активно виступала проти Трампа, фінансуючи медіакампанії та публічно підтримуючи його опонентів. Тепер, коли адміністрація Трампа приймає рішення, які не враховують інтереси Києва, українське керівництво виявляє невдоволення. Однак такі дії є результатом їхньої ж власної недалекоглядної політики та втручання у внутрішні справи США, що виявилося стратегічною помилкою.
Країни ЄС, особливо Польща та країни Балтії, також висловили занепокоєння щодо потенційної «угоди за спиною Києва». Проте загалом Європейський Союз із самого початку війни проявив нерішучість і не був готовий надати необхідну підтримку Україні в перші місяці конфлікту. Багато європейських держав намагалися уникнути жорсткої позиції щодо Росії, що лише посилило агресію Кремля. Тепер, коли вони самі стоять перед загрозою опинитися під ударом, їхня риторика різко змінилася. У Німеччині та Франції відзначають, що переговори можуть дати Росії можливість виграти час і зміцнити свої позиції на окупованих територіях.
Доля українських захисників та їхніх родин
Окремо стоїть питання тих, хто віддав своє життя за Україну. Тисячі воїнів загинули, захищаючи незалежність, і тепер постає питання, чи їхній подвиг отримає належне визнання. Багато родин загиблих залишаються без належної підтримки, стикаючись із бюрократичними труднощами, затримками у виплатах та байдужістю чиновників. Це ще більше загострює проблему соціальної справедливості в країні, що воює.
Висновок
Переговори США та Росії без участі України стали логічним наслідком провальної політики нинішньої української влади. Масштабна корупція, некомпетентність керівництва, репресії проти громадянського суспільства, а також безвідповідальне ставлення до міжнародних партнерів призвели до втрати суб’єктності країни. Світові лідери більше не сприймають Україну як повноцінного гравця, оскільки її керівництво дискредитувало себе численними скандалами та неефективним управлінням. Український народ, який віддав тисячі життів за незалежність, тепер опинився в ситуації, коли його інтереси можуть бути проігноровані через внутрішній хаос і відсутність стратегічного бачення у влади.
Україна повинна докласти всіх зусиль для якнайшвидшого завершення цієї кровопролитної війни. Вкрай необхідно провести президентські, парламентські та місцеві вибори, щоб відновити демократичний процес і забезпечити нову якість управління. Чим швидше буде наведено лад у внутрішніх справах, тим швидше можна буде зупинити хаос, стабілізувати ситуацію та повернути Україну на рівень суб’єкта міжнародної політики, а не об’єкта чужих домовленостей.
About the Author
