Адміністрація президента США Дональда Трампа раніше активно просувала ідею укладення багатомільярдної угоди з Україною щодо спільного видобутку критично важливих корисних копалин. Ця угода розглядалася як спосіб забезпечення економічної стабільності України та компенсації за значну фінансову допомогу, надану США протягом останніх трьох років. Однак після дискусій з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема після суперечки в Овальному кабінеті 28 лютого, адміністрація США вирішила змінити фокус співпраці, зосередившись на досягненні довгострокового мирного врегулювання між Україною та Росією.
Пропозиція щодо управління українськими АЕС
У новому підході президент Трамп запропонував, щоб США взяли участь в управлінні українськими атомними електростанціями (АЕС), надаючи свій досвід у сфері електроенергетики та комунальних послуг. Прессекретар Білого дому Каролайн Левітт зазначила, що така участь США могла б бути “дуже корисною” для забезпечення захисту цих важливих ресурсів. Особлива увага приділяється Запорізькій АЕС — найбільшій в Європі, яка розташована поблизу територій, окупованих Росією. Ця станція була захоплена російськими силами в березні 2022 року і з того часу зазнала кількох інцидентів через бойові дії поблизу, що викликало побоювання щодо можливості ядерної катастрофи, більшої за Чорнобильську аварію 1986 року.
Міжнародна реакція та геополітичні наслідки
Пропозиція Трампа щодо участі США в управлінні українськими АЕС викликала різні реакції на міжнародній арені. Деякі експерти вважають, що залучення США до управління українськими ядерними об’єктами може посилити безпеку та стабільність в регіоні, забезпечуючи належний контроль та технічну підтримку. Інші ж висловлюють занепокоєння щодо можливого посилення геополітичної напруги, оскільки така ініціатива може бути сприйнята Росією як загроза її інтересам у регіоні.
Внутрішня реакція в Україні
В Україні пропозиція Трампа також викликала змішані реакції. Деякі політики та експерти вважають, що співпраця з США в управлінні АЕС може принести значні переваги, такі як покращення безпеки, модернізація інфраструктури та залучення інвестицій. Однак інші висловлюють побоювання щодо можливого обмеження суверенітету України та залежності від іноземних держав у стратегічно важливій галузі енергетики.
Перспективи та виклики реалізації ініціативи
Реалізація пропозиції Трампа щодо участі США в управлінні українськими АЕС потребує детального опрацювання та врахування низки факторів:
- Юридичні аспекти: Необхідно визначити правові механізми та рамки для участі іноземної держави в управлінні об’єктами критичної інфраструктури України. Це включає укладення відповідних міжнародних угод та дотримання національного законодавства.
- Технічна співпраця: Важливо забезпечити ефективну взаємодію між українськими та американськими фахівцями в галузі ядерної енергетики, включаючи обмін досвідом, навчання персоналу та спільну розробку технологічних рішень.
- Фінансові інвестиції: Участь США може передбачати залучення інвестицій для модернізації та підвищення безпеки українських АЕС. Необхідно визначити обсяги фінансування, умови інвестування та механізми контролю за використанням коштів.
- Геополітичні наслідки: Потрібно враховувати можливу реакцію інших держав, зокрема Росії, на участь США в управлінні українськими ядерними об’єктами, та розробити стратегії мінімізації потенційних ризиків.
- Громадська думка: Важливо проводити інформаційну роботу з населенням України, пояснюючи переваги та можливі ризики співпраці з США в цій сфері, щоб забезпечити підтримку громадськості.
Висновок
Пропозиція президента Трампа щодо участі США в управлінні українськими атомними електростанціями є амбітною ініціативою, яка може змінити баланс сил у регіоні. З одного боку, це відкриває можливості для модернізації енергетичного сектору України, підвищення рівня безпеки та залучення американських інвестицій. З іншого боку, участь США в управлінні стратегічними об’єктами може викликати загострення відносин з Росією та створити ризики для енергетичної незалежності України.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможе Україна знайти оптимальну модель співпраці з Вашингтоном, зберігаючи при цьому суверенітет у критично важливій галузі. Водночас ця ініціатива є частиною ширшої геополітичної гри, і її реалізація матиме серйозні наслідки як для України, так і для міжнародної спільноти. Українському керівництву необхідно ретельно оцінити всі ризики й можливості перед ухваленням остаточного рішення.
About the Author
