У липні Туреччина провела випробування своєї найпотужнішої неядерної авіабомби — GAZAP, яка є термобаричним боєприпасом нового покоління. Хоча офіційне підтвердження з боку Міноборони Туреччини ще не оприлюднене, численні джерела — від Al Jazeera до X — повідомили про подію. Військові аналітики вже охрестили бомбу найбільш руйнівною з усіх, коли-небудь створених Анкарою. Але що стоїть за цією демонстрацією сили, й які наслідки це може мати в регіональному та глобальному безпековому контексті?
🧨 Що таке GAZAP: технічна характеристика
GAZAP — це термобарична авіабомба, масою майже 1 тонна, яка використовує атмосферний кисень для створення аерозольної хмари з подальшою детонацією. На відміну від звичайної вибухівки, де окисник міститься всередині, термобаричний принцип дозволяє досягти значно потужнішого ефекту за рахунок залучення кисню з навколишнього середовища.
Процес вибуху включає два етапи:
- Розпилення паливної речовини у вигляді хмари;
- Її займання, яке створює потужну ударну хвилю, високу температуру, вакуум і нестисливе повітряне середовище, що знищує все на своєму шляху.
Особливо ефективна така зброя в закритих просторах — тунелях, бункерах, укриттях, підземних базах. Це робить її надзвичайно привабливою для країн, які ведуть бойові дії проти нерегулярних формувань, які активно використовують укриття.
💣 Порівняння: GAZAP vs FOAB vs MOAB
Термобаричні бомби не є новинкою у військових арсеналах. У 2003 році США випробували бомбу MOAB (GBU-43/B) — вагою 9.8 тонни, з радіусом дії до 1.5 км. У 2007 році Росія відповіла своєю FOAB (Father of All Bombs) — приблизно 7 тонн ваги, але заявлено у 4 рази потужніша за MOAB завдяки термобаричному заряду.
GAZAP, порівняно з ними, значно менша за вагою — всього близько 1 тонни. Але саме у своїй тактичній мобільності вона має перевагу. Її можна доставити звичайними винищувачами-бомбардувальниками без потреби в спеціалізованих літаках великої вантажності, що розширює її застосування на фронті.
Таким чином, якщо FOAB є “ядерним еквівалентом без радіації”, а MOAB — зброєю психологічного шоку, то GAZAP — це зброя операційного рівня, яка може бути використана в конфлікті середньої інтенсивності з високою точністю і меншим політичним ризиком.
🧬 Джерело: розвиток програми TÜBİTAK SAGE
GAZAP, очевидно, є розвитком програми NEB-T — проєкту, який курує турецька державна науково-виробнича агенція TÜBİTAK SAGE. Цей напрямок включає розробку проникних бомб (penetrators), здатних уражати глибокі підземні структури.
Раніше NEB-T містила термобаричну рідину TSP-103, масою до 60 кг. GAZAP імовірно масштабував цей заряд до нового рівня, об’єднавши максимальний ефект із гнучкою платформою застосування.
⚠️ Ризики використання GAZAP
Незважаючи на те, що термобаричні боєприпаси не заборонені міжнародним правом, їх використання викликає серйозні етичні та правові питання, зокрема:
- Жертви серед цивільного населення
У щільно населених районах вибухова хвиля та температура можуть призвести до масових втрат серед мирного населення навіть при “прицільному” ударі. - Використання в порушення принципу пропорційності
Міжнародне гуманітарне право вимагає, щоб використання сили було пропорційним до воєнної необхідності. Термобаричні боєприпаси — це зброя масового знищення в тактичному масштабі, що робить їх застосування складно обґрунтованим із правової точки зору. - Використання в антигерильянських операціях
Ці боєприпаси часто використовуються проти нерегулярних збройних формувань у міських умовах — де цивільні присутні завжди. Це створює високий ризик військових злочинів, як це вже неодноразово обговорювалося у випадку з російською армією в Сирії та Україні. - Дестабілізація регіону
Туреччина вже перебуває в зоні геополітичної турбулентності — Сирія, Ірак, курдське питання, Лівія. Використання GAZAP у будь-якому з цих театрів може викликати різку ескалацію і міжнародне засудження.
📊 Міжнародна реакція та правовий статус
На момент написання статті офіційна реакція ООН чи НАТО відсутня. Утім, правозахисники вже підняли питання щодо потенційної використовності GAZAP у воєнних конфліктах із високим ризиком для цивільних осіб.
З правової точки зору, використання термобаричних бомб є допустимим, але лише за умов дотримання міжнародного гуманітарного права — зокрема, принципів пропорційності, розрізнення і необхідності.
📌 Висновок
GAZAP — це не просто нова авіабомба, а технологічна демонстрація амбіцій Туреччини стати не лише регіональною, а й глобальною військовою силою. У порівнянні з MOAB і FOAB, GAZAP програє у потужності, але виграє у гнучкості та ймовірній частоті застосування.
Втім, стрімкий розвиток такого типу озброєння без супровідних дипломатичних ініціатив чи обмежувальних домовленостей — це шлях до нормалізації жорстокої зброї як стандарту в майбутніх конфліктах. І це виклик не лише для Туреччини, а й для всієї світової спільноти.
About the Author
