ТЕГЕРАН–ЄРУСАЛИМ. Масштабна військова кампанія, яку Ізраїль розгорнув проти Ірану, вже вийшла за межі обмеженої протидії ядерній програмі. Експерти називають ці удари стратегічно спрямованими не лише проти інфраструктури, але й проти самого політичного ладу Ісламської Республіки.
Останні дні стали визначальними для ескалації конфлікту: Ізраїль продовжує наносити удари по десятках ключових об’єктів — ядерні реактори, ракетні платформи, командні центри. Проте найгучніші дії не обмежуються фізичними атаками — йдеться і про цілеспрямовану політичну ліквідацію впливу Алі Хаменеї, якого міністр оборони Ізраїлю Ізраель Кац відкрито назвав “ціллю, що більше не може існувати”.
Ізраїльська стратегія: повітряне домінування, кібервійна та ізоляція режиму
Ізраїльські сили безпеки, зокрема ВПС та спецслужби, реалізують кількашарову стратегію: комбіновані удари дронами та літаками по військових об’єктах, активна участь Mossad у ліквідації іранських командирів, а також масштабні кібератаки, що паралізують урядові мережі Тегерана.
Згідно з оцінками з джерел у Reuters та IISS, Ізраїль уже знищив понад 100 цілей, серед яких — пускові установки, засекречені комплекси радіолокації та штаби Ісламської революційної гвардії. Проте ключовим символом залишається удар по підземному ядерному заводу Фордо, де, за непідтвердженими даними, велася підготовка до виробництва зброї.
«Це не просто превентивна атака — це сигнал про неприпустимість подальшого існування системи, яка фінансує Хезболлу, атакує сусідів і прагне ядерної зброї», — заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу на надзвичайному засіданні Кнесету.
Іранська відповідь: обмеженість у силі, але не в символіці
Іран, попри численні втрати інфраструктури, відповів запуском десятків балістичних ракет по ізраїльських містах, зокрема по Беер-Шеві та Тель-Авіву. Частину ударів перехоплено, але, як свідчить атака на лікарню Soroka, система ПРО не всесильна. Внаслідок іранських ударів постраждали понад 200 осіб, кілька десятків — загинули.
Разом із тим, військові та дипломатичні аналітики сходяться на думці: Іран не має спроможності вести тривалу симетричну війну. У країні вже спостерігаються локальні протести, що вказують на втому від конфлікту, тоді як проксі-сили, зокрема Хезболла, залишаються пасивними — ймовірно, під тиском.
США: коливання між лояльністю та стратегічною обережністю
Сполучені Штати утримувалися від прямих ударів до останнього моменту. Проте після брифінгу Пентагону та низки заяв Дональда Трампа ситуація змінилася. За даними Financial Times, американські B‑2 вже приведені в бойову готовність — розглядається сценарій одноразового удару по об’єкту Фордо, який ізраїльська авіація не здатна нейтралізувати без зовнішньої допомоги.
Росія ж, попри свої стратегічні зв’язки з Тегераном, дистанціюється від прямої підтримки. Уряд РФ наполягає на дипломатії, водночас попереджаючи про “небезпечне наближення до ядерної межі”.
Можливі сценарії розвитку подій
Аналітичні центри, серед яких IISS та RAND Corporation, називають три можливі сценарії:
- Обмежене стримування — ізраїльська кампанія досягає цілей зі знищення збагачувальної інфраструктури, після чого настає умовне перемир’я.
- Режимна зміна — удар по політичному керівництву Ірану може призвести до краху режиму Хаменеї, однак перспектива пост-революційного хаосу лякає навіть критиків існуючої влади.
- Ескалація — Іран відповідає спробами застосування хімічної або біологічної зброї, США долучаються, конфлікт виходить на рівень регіональної війни з ризиком для світової безпеки.
Геоекономічні наслідки: Ормузька протока як нова точка напруги
Серед негайних наслідків — ріст цін на нафту, що сягнули $78 за барель. Якщо Іран спробує перекрити Ормузьку протоку — а такі заяви уже звучать з вуст представників IRGC — наслідки можуть бути катастрофічними: світові ланцюги поставок нафти та газу опиняться під загрозою.
Підсумок: нова реальність на Близькому Сході
Конфлікт Ізраїль–Іран більше не є локальним. Він швидко трансформується у системну кризу, що загрожує не лише регіону, а й глобальному порядку. Ізраїль демонструє стратегічну ініціативу, Іран — відчайдушну реакцію, а світ стоїть на межі нового етапу протистояння — між постреволюційним Близьким Сходом і модернізованою геополітичною шахівницею.
About the Author
