Переломний момент для цифрової економіки України
Перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова оголосила про підготовку законопроєкту про віртуальні активи, який має бути готовий до жовтня 2025 року. Новий документ розробляється у співпраці з міжнародними експертами і базуватиметься на європейській директиві MiCA — документі, що заклав основи системного підходу до регулювання криптоактивів у Європейському Союзі. Це може стати історичним кроком для українського крипторинку та його інтеграції в глобальну цифрову економіку.
MiCA — європейський стандарт як основа українського регулювання
Директива MiCA (Markets in Crypto-Assets) була ухвалена ЄС у 2023 році і є комплексним підходом до регуляції цифрових активів. Вона охоплює все: від вимог до емітентів токенів до правил прозорості та фінансового моніторингу.
Ключовий принцип MiCA — це жорсткий контроль над забезпеченням токенів. Токени, навіть забезпечені реальними активами, визнаються лише за умови, що ці активи перебувають у межах Європи. Це критично важливо для запобігання схемам ухилення від податків та легалізації коштів. Україна, переймаючи цей підхід, матиме змогу гармонізувати власне законодавство з європейськими стандартами, відкривши двері для міжнародних інвесторів.
Регуляторна архітектура: хто за що відповідатиме в Україні
Передбачається чіткий розподіл повноважень між регуляторами:
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) регулюватиме токени, прив’язані до активів (ART), як-от нерухомість, товари або акції.
- НБУ зосередиться на токенах, прив’язаних до грошей (money token), включно з цифровими гривнями або стейблкоїнами, забезпеченими національною валютою.
Такий поділ допоможе уникнути конфліктів інтересів і підвищить ефективність нагляду.
Нова податкова модель для крипти: що пропонує держава
Паралельно з розробкою закону про віртуальні активи, держава представила нову податкову концепцію. НКЦПФР опублікувала проєкт моделі оподаткування, яка покликана забезпечити баланс між заохоченням інновацій та прозорістю фінансової системи.
Що буде обкладатися податком:
- Прибуток від продажу криптовалюти за фіат або інші товари/послуги.
- Оплата товарів та послуг криптовалютою.
Ставки:
- Базова ставка — 18% + 1,5% військовий збір.
- Розглядаються пільгові ставки — 5% або 9% для певних категорій транзакцій чи суб’єктів (наприклад, стартапи або довгострокові інвестори).
Що не підлягає оподаткуванню:
- Майнинг
- Стейкінг
- Зберігання криптовалюти (HODLing)
- Створення токенів
- Airdrop (за умови, що не використовується як платіж)
Проєкт подано на обговорення депутатам та професійній спільноті. Його мета — формалізувати взаємини між державою та крипторинком, зберігаючи простір для розвитку та інновацій.
Головні виклики: криптогаманці, тіньова економіка та довіра
Одним із найгостріших питань, про які згадала Рожкова, є складність регуляції криптогаманців. Через децентралізовану природу блокчейн-технологій державі важко контролювати обіг активів, що створює ризики:
- Ухилення від оподаткування: транзакції між гаманцями можуть не проходити через традиційні фінансові установи.
- Легалізація доходів: крипто дає можливість відмивати кошти через децентралізовані обмінники.
- Відтік капіталу: без чітких правил гроші можуть вільно залишати країну в цифровій формі.
Відтак, НБУ планує не лише правове, але й комунікаційне регулювання — інформаційні кампанії серед населення та бізнесу щодо правових і фінансових наслідків використання криптоактивів.
Вплив на інвесторів та криптобізнес
Для інвесторів та підприємців ця ініціатива означає нову епоху:
- Легалізація діяльності: криптокомпанії отримають змогу офіційно працювати, залучати інвестиції, співпрацювати з банками.
- Прозорість ринку: встановлення єдиних стандартів сприятиме довірі як з боку внутрішніх, так і міжнародних гравців.
- Гармонізація з ЄС: відкриття доступу до фінансового простору Європи, що стимулює притік капіталу.
Паралельно це відкриває двері до нових форм активів: токенізація нерухомості, інтелектуальної власності, товарів — усе це може дати поштовх для технологічного прориву.
Висновок
Україна стоїть на порозі великої трансформації фінансового сектору. Поєднання регуляторної чіткості, прозорої податкової політики та інтеграції з європейськими стандартами формує сприятливий клімат для криптобізнесу та інвестицій. Слідкуйте за перебігом реформ разом із нашим додатком — залишайтеся на хвилі ключових фінансових змін.
About the Author
