ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ, 4 березня 2025 року — Російська армія знову атакувала енергетичний об’єкт ДТЕК в Одеській області, завдавши значних пошкоджень інфраструктурі. Це черговий удар по цивільному населенню, яке вже більше двох років живе в умовах війни, безперервних атак і руйнувань.
Українці втомилися. Втомилися від ракетних обстрілів, постійних відключень світла, невизначеності та страху за майбутнє. Країна виснажена, але головне питання залишається відкритим: як і коли це закінчиться?
Українська влада зробила забагато помилок
Звісно, беззаперечною є головна причина цієї трагедії — Росія, яка розв’язала війну та веде її жорстокими, нелюдськими методами. Саме вона розпочала вторгнення, саме вона вбиває мирних жителів і руйнує міста.
Але відповідальність за те, що відбувається зараз, несе й українська влада. За два роки війни допущено безліч стратегічних, політичних і економічних прорахунків. Влада мала б забезпечити ефективний захист цивільного населення, розумну мобілізаційну політику, чесне управління ресурсами та чіткий план виходу з кризи. Натомість ситуація загострюється, а люди залишаються заручниками нескінченного протистояння, де немає ясності, як і коли воно завершиться.
Тортури власного народу не можуть бути виправдані. Масова мобілізація, корупційні скандали, зростаючий соціальний тиск – усе це підриває довіру до держави. Конституційні права громадян порушуються, а обіцяні реформи та покращення життя відкладаються на невизначений термін.
Європа діє недостатньо, а війна затягується
Західні союзники, попри риторику про «незламну підтримку», діють занадто повільно. Озброєння надходить із запізненням, фінансова допомога щоразу стає предметом політичних торгів, а чіткої стратегії щодо завершення війни у партнерів немає.
У той час, як українці живуть у постійній небезпеці, Європа продовжує дискусії та дипломатичні маневри, які не дають конкретних рішень. Якщо Захід справді хоче допомогти Україні, настав час для рішучих дій: або масова військова допомога, яка дозволить швидко змінити ситуацію, або пошук реалістичних варіантів дипломатичного врегулювання.
Україна має зосередитися на майбутньому, а не нескінченній війні
Час усвідомити: ця війна не може тривати нескінченно. Україна має думати про майбутнє, про відбудову міст, про повернення людей додому, про відновлення економіки та нормального життя. Але для цього необхідні реальні рішення, а не просто гучні заяви про боротьбу до останнього.
Суспільство хоче ясності: як закінчиться війна, хто відповідатиме за її наслідки і як держава планує забезпечити відновлення країни. Втома від війни відчувається у кожному місті, у кожній родині, у кожній розмові.
Українці заслуговують не тільки на перемогу, але й на швидкий мир, справедливість і шанс на нормальне майбутнє. Для цього потрібні рішучість, відповідальність і конкретні дії, а не нескінченні помилки, корупція та політичні ігри.
About the Author
