
📌 Новий розклад у глобальній дипломатії
24 липня 2025 року президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що його країна офіційно визнає державу Палестина. Це буде підтверджено на найвищому міжнародному рівні у вересні, під час Генеральної асамблеї ООН. Франція стане першою країною G7, яка здійснить такий крок, фактично зламавши дипломатичне табу, яке десятиліттями блокувалося тиском США та ізраїльського лобі.
Макрон передав листа президенту Палестинської автономії Махмуду Аббасу, в якому виклав мотиви рішення, а згодом офіційно оприлюднив свою заяву в мережі X (колишній Twitter). Цей крок не лише символічний – він є початком масштабної дипломатичної конфігурації навколо близькосхідного конфлікту.
🎯 Мета визнання: політичний сигнал і гуманітарний протест
Макрон заявив, що Франція прагне не просто визнати Палестину формально, а й:
- Підтримати гуманітарну ініціативу в умовах кризи в Газі;
- Надати імпульс двохдержавному рішенню, яке давно блокується;
- Тиснути на Ізраїль політичними та дипломатичними засобами, закликаючи до припинення блокади та бомбардувань;
- Створити прецедент, який спонукатиме інші країни – особливо в ЄС – до наслідування.
Таким чином, Франція фактично очолила гуманітарну коаліцію проти односторонніх дій Ізраїлю, сигналізуючи, що Захід більше не готовий мовчазно толерувати статус-кво.
🌍 Хто вже визнав Палестину?
До Франції цей крок здійснили:
- Іспанія, Ірландія, Норвегія – у травні 2024 року;
- Словенія – у червні 2024;
- 135+ країн світу – станом на липень 2025.
Однак, жодна з країн G7 до цього моменту не підтримувала Палестину офіційним визнанням. Франція ламає цей шаблон.
🔥 Реакція ключових гравців
Ізраїль:
Прем’єр-міністр Нетаньягу назвав це рішення «нагородою терору», звинувативши Францію у підтримці “іранських проксі-сил”. Міністр оборони Ізраїлю Явір Галант заявив, що це “ганьба”, що ставить під загрозу безпеку Ізраїлю.
США:
Держсекретар Марко Рубіо публічно розкритикував Францію, назвавши рішення “безрозсудним кроком, що легітимізує ХАМАС”. США призупинили перемовини про перемир’я в Досі, пояснюючи це “провалом ХАМАС у демонстрації готовності до компромісу”.
Канада:
Прем’єр-міністр Марк Карні підтримав ідею двох держав, але розкритикував Ізраїль за блокування гуманітарної допомоги. Канада, втім, поки утримується від прямого визнання Палестини.
Палестинська адміністрація:
Оцінила рішення Франції як «історичне». Віце-президент Хуссейн аль-Шейх заявив, що це є «перемогою міжнародного права та прав палестинського народу на самовизначення».
Європейські партнери:
Іспанія, Ірландія, Норвегія підтримали Францію, вітаючи рішення. У Великій Британії на прем’єра Стармера чиниться тиск із боку Лейбористської партії щодо аналогічного кроку, хоча уряд наразі зосереджений на перемовинах про припинення вогню.
⚠️ Причини рішення Франції: чому саме зараз?
- Гуманітарна криза в Газі – тисячі цивільних загиблих, заблоковані поставки води, їжі, медикаментів.
- Іміджеве лідерство – Макрон прагне перетворити Францію на морального арбітра Заходу у глобальних конфліктах.
- Політична криза всередині Ізраїлю – ультраправий уряд Нетаньягу все більше втрачає легітимність на міжнародній арені.
- Відчутна втома від ізраїльсько-палестинської стагнації – 30 років після Осло без реального прогресу.
📉 Ризики та виклики
- Погіршення відносин з Ізраїлем та США: Париж ризикує отримати санкції, скорочення безпекової співпраці або дипломатичне охолодження.
- Використання цього рішення радикальними силами: ХАМАС може подати його як власну перемогу, що зменшить ймовірність перемовин.
- Розкол усередині ЄС: Німеччина, Італія та інші країни поки обережні та можуть не підтримати ініціативу.
✅ Висновки
Оголошення Емманюеля Макрона про визнання держави Палестина — це більше, ніж дипломатичний жест. Це стратегічна ініціатива, що може переформатувати баланс сил у близькосхідному конфлікті, актуалізувати питання двох держав та посилити тиск на Ізраїль. Франція стала першою великою західною країною, яка кинула виклик старим табу.
Вересень 2025 року, коли Макрон виступить на Генасамблеї ООН, може стати точкою неповернення. Світ знову поділиться на тих, хто визнає справедливість, і тих, хто мовчки потурає безкарності.
Франція зробила перший крок — тепер глобальна етика вимагає відповіді від решти світу.