News Group Холодна війна 2.0: ракети повертаються на континент

📌 Вступ: повернення до неконтрольованої ескалації

9 червня 2025 року заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков офіційно заявив про завершення дії російського мораторію на розгортання ракет середньої та меншої дальності (500–5500 км). Це стало сигналом про повернення Москви до стратегії розміщення систем, заборонених Договором про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (INF Treaty), який з 1987 року був основою європейської безпеки.

Ця заява пролунала на тлі обвинувачень у бік США — мовляв, Вашингтон сам провокує нову гонку, розміщуючи ракетні системи у різних регіонах світу. Кремль вдається до дзеркальної відповіді, формально легалізуючи вихід із обмежень, що тримали баланс сил у Євразії понад три десятиліття.

🧭 Що означає відмова РФ від мораторію?

Російська Федерація ще з 2019 року — після одностороннього виходу США з INF-договору — вважала себе “не зв’язаною зобов’язаннями”, але публічно продовжувала дотримуватись добровільного мораторію. Тепер — і цього не залишилося.

Практично це означає:

Повернення до розробки та бойового чергування наземних систем середньої дальності.
Легалізацію розміщення балістичних і крилатих ракет наземного базування у будь-якому регіоні РФ.
Можливість розміщення ракет поблизу кордонів НАТО, що скорочує час на реагування до 5–10 хвилин.

Це не лише військове рішення. Це — стратегічна заява: “Ми більше не визнаємо жодних рамок”, і це принципово змінює правила гри у Європі.

✈️ Капустин Яр: індикатор ракетних випробувань

4–8 серпня 2025 року Росія несподівано закрила повітряний простір над полігоном Капустин Яр, що на Астраханщині. Історично ця зона використовувалась для запусків ракет, зокрема типу “Орешник” (SSC-8) — систем, які стали однією з причин руйнування INF-договору.

Закриття неба над полігоном:

супроводжується NOTAM-попередженнями (авіаційні обмеження);
раніше відбувалося під час випробувань ракет із дальністю понад 500 км;
може свідчити про підготовку нових стрільб — або демонстраційного запуску.

У поєднанні з офіційною позицією МЗС РФ, ці дії — не збіг, а оперативна реалізація нового стратегічного підходу.

❄️ Холодна війна 2.0: що змінюється в безпеці Європи

Після остаточного краху INF-договору, ми опиняємось у просторі без правил. У 1980–90-х саме такі ракети типу SS-20 і Pershing-2 поставили Європу на межу ядерної катастрофи. І тепер:

Час польоту ракети до Варшави чи Берліна — менш як 10 хвилин.
Балістична криза перетворюється на політичний тиск — ракета стає інструментом ультиматуму.
Супутникове спостереження та протиповітряна оборона просто не встигають.

Військова аналітика НАТО підтверджує: із розгортанням ракет середньої дальності РФ отримає асиметричну перевагу у випадку локальної кризи на східному фланзі ЄС.

💣 “Орешник” як головний фактор дестабілізації

Система SSC-8 «Орешник» — це мобільна наземна крилата ракета з дальністю понад 2000 км, яку США називали прямим порушенням INF-договору ще у 2017 році. Під час повномасштабної війни проти України ця система вже застосовувалась для ударів по логістичних центрах і ППО ЗСУ.

Її головні особливості:

Може базуватись на звичайному вантажівці (невидима для супутників до старту).
Оснащується як звичайною, так і ядерною боєголовкою.
Має низьку траєкторію, що ускладнює її перехоплення.

З урахуванням закриття неба над Капустиним Яром, можна прогнозувати повторне випробування або модернізацію цієї системи вже в найближчі тижні.

📉 Знищення інструментів контролю: без стримувань

Раніше контроль над ракетними технологіями тримався на багатосторонніх угодах:

INF Treaty (ліквідований);
New START (строк дії — до 2026 року);
Відкрите небо (РФ вийшла у 2021 році).

Таким чином, жодного ефективного юридичного чи технічного бар’єру не залишилось. Водночас Кремль прямо натякає на готовність піти далі — включно з розміщенням у Білорусі чи інших суміжних регіонах.