Пропозиція Трампа: обіцянка миру чи політична ставка на межі провалу
1 липня 2025 року світ сколихнула заява президента США Дональда Трампа: Ізраїль нібито погодився на тимчасове перемир’я з ХАМАСом — 60 днів припинення вогню в Секторі Газа. Ініціативу просувають США, Катар та Єгипет, а остаточна пропозиція вже передана палестинській стороні. За словами Трампа, йдеться про останній шанс для ХАМАСу уникнути повного знищення.
Однак попри гучні заяви, офіційного підтвердження з боку Ізраїлю не було. Джерела з оточення прем’єр-міністра Нетаньяху повідомляють про згоду на ключові пункти, але сам він виступив з різкою заявою: «Жодного “Hamastan” не буде. Мир — лише після повного роззброєння терористів». Це означає, що офіційний Єрусалим готовий до перемир’я лише з умовою безпеки для власних громадян і політичної переваги.
Зі свого боку ХАМАС поки що не прийняв остаточного рішення. Вони вимагають припинення вогню, виведення ізраїльських військ та міжнародних гарантій. Угода перебуває у фазі переговорів, проте час працює проти населення: гуманітарна криза в Газі досягла катастрофічного рівня.
Суть угоди: 60 днів тиші чи підготовка до наступного удару?
Умови запропонованого перемир’я виглядають прагматично, але не без ризиків. Передбачається:
- повне припинення бойових дій на 60 днів;
- звільнення 10–18 заручників — живих або загиблих;
- розгортання гуманітарної допомоги для цивільного населення;
- початок паралельних переговорів про довготривале врегулювання;
- посередництво Катару та Єгипту як гарантія нейтральності комунікацій.
Ці пункти могли б стати основою для нового формату безпеки на Близькому Сході. Проте багато експертів попереджають: відсутність письмових гарантій, різне трактування домовленостей і можливість використання перемир’я для перегрупування сил можуть перетворити угоду на чергову дипломатичну ілюзію.
Історія ізраїльсько-палестинських конфліктів знає десятки зірваних перемир’їв. І якщо цього разу сторони не готові поступитися принципами, навіть 60 днів тиші можуть завершитися ще більшим вибухом насильства. Тож мир — можливий, але лише за умови надзвичайної дипломатичної відповідальності обох таборів.
Мотивація Трампа: міжнародний прорив чи стратегічна калькуляція?
Оглядачі вбачають у ініціативі Трампа чітку політичну логіку. На тлі постійної критики зовнішньої політики США, Вашингтон прагне повернути собі роль лідера глобального порядку. Трамп позиціонує себе як миротворець, здатний вирішити конфлікти там, де попередники лише загострювали ситуацію.
Запропонована угода — шанс укріпити імідж США як арбітра та відновити довіру до Білого дому в регіоні. Крім того, угода може стати стратегічним кроком у забезпеченні стабільності на тлі інших глобальних криз — включно з війною в Україні.
Цікаво, що саме в день заяви Трампа Україна викликала заступника посла США через затримки у військовій допомозі. У МЗС наголосили: “Будь-яка зупинка підтримки лише посилює агресора. Україна не повинна стати жертвою стратегічного перерозподілу уваги Вашингтона”. Таким чином, Київ дипломатично натякає: фокус США має залишатися на захисті демократій, а не на тимчасових угодах з терористичними структурами.
Ризики та надії: чим закінчиться ця історія
Мир — це не лише документ, це вміння стримати слово. Потенційні ризики цього перемир’я надто великі, щоб ігнорувати їх:
- провал обміну заручниками;
- нова ескалація через провокації;
- використання перемир’я для переозброєння;
- відсутність контролюючого механізму.
Проте позитивний сценарій виглядає не менш реальним. Якщо угода буде підписана і виконана, це може відкрити шлях до постійного перемир’я, гуманітарної стабілізації Гази та нової архітектури безпеки в регіоні.
Висновок
Пропозиція Дональда Трампа — це не лише дипломатичний жест, а реальна спроба припинити багаторічну кровотечу Близького Сходу. 60 днів можуть стати початком епохи діалогу — або останньою перервою перед новою катастрофою. Вибір за сторонами, але світ — втомився від війни.
Слідкуйте за новинами разом з нами, аби не пропустити момент, коли історія може змінитися на краще.
About the Author
