На відкритті щорічної World Artificial Intelligence Conference (WAIC) прем’єр-міністр Китаю Лі Цян виступив із резонансною ініціативою — створити глобальну організацію з координації у сфері штучного інтелекту (ШІ). Виступ викликав широкий резонанс на фоні зростаючої геотехнологічної конкуренції між США і Китаєм. Пекін не лише прагне взяти участь у формуванні глобальних правил гри, а й — за деякими оцінками — створити альтернативу західним підходам до ШІ.
📍Фрагментація як глобальна проблема
На думку Лі Цяна, сучасна система регулювання штучного інтелекту є надто фрагментованою. Країни дотримуються різних правових моделей, технічних протоколів та етичних норм. Це створює бар’єри для транскордонної співпраці, уповільнює інновації та поглиблює технологічну нерівність між країнами Півночі й Півдня.
У цьому контексті Китай запропонував 13-пунктовий план дій, який включає:
- Створення двох нових діалогових платформ під егідою ООН для обговорення ризиків ШІ;
- Встановлення глобальних стандартів безпеки, у т.ч. щодо відкритого коду та інфраструктури;
- Популяризацію китайських AI‑технологій у міжнародному просторі;
- Просування інклюзивної участі країн Глобального Півдня.
Пропонується, щоб штаб-квартира нової організації розташовувалася в Шанхаї — символічному місті, яке Пекін активно перетворює на глобальний технологічний хаб.
🌐 Геополітичний контекст: суперництво з США
Пропозиція Китаю пролунала на фоні загострення технологічного протистояння з Вашингтоном. У 2024–2025 роках США неодноразово посилювали експортні обмеження на AI‑чипи, програмне забезпечення та квантові обчислювальні платформи, намагаючись стримати зростання китайських техгігантів.
У відповідь Китай прагне створити нову архітектуру впливу — не через пряму конфронтацію, а через м’яку силу інституційного будівництва. Пропозиція про глобальну організацію — це частина стратегічного маневру: залучити до себе країни, які втомилися від західної гегемонії в питаннях етики, безпеки та контролю над технологіями.
🧠 WAIC-2025: технології, гравці та вектори розвитку
Цьогорічна конференція WAIC зібрала понад 800 компаній, які представили понад 3000 інновацій, включно з 40 великими мовними моделями, 50 AI‑пристроями та 60 роботами. Серед учасників — як провідні китайські компанії (Huawei, Alibaba, Baidu, Unitree), так і транснаціональні гравці: Tesla, Alphabet (Google), Amazon.
Цей рівень залучення іноземних компаній свідчить про те, що Китай більше не є периферією у сфері ШІ, а навпаки — один із головних центрів генерації нових рішень. Більше того, саме у сфері мовних моделей та робототехніки китайські компанії демонструють проривні досягнення, здатні конкурувати з OpenAI чи Anthropic.
🏛️ Ідея організації: аналог ООН чи новий клуб за інтересами?
Пропозиція створити глобальну AI-організацію звучить багатообіцяльно, однак викликає певний скепсис. Західні критики вказують, що попри декларативну відкритість, Китай навряд чи погодиться на реальний рівень прозорості або обмеження надмірного державного контролю за розвитком ШІ.
Однак сам факт ініціативи є показовим: Китай перестає бути «наздоганяючим», і натомість формує нову — проактивну — парадигму технологічного управління. І якщо Захід не запропонує власної інституційної моделі, країни Глобального Півдня можуть підтримати саме китайський підхід — особливо в умовах, коли їм обіцяють доступ до знань, технологій і open-source рішень без передумов.
💬 Аналітичний коментар: спроба вирватися з обмежень
Пропозиція Пекіна — це не лише політична декларація. Це спроба “перехопити повістку” на майбутнє регулювання ШІ. В епоху, коли штучний інтелект стає фундаментом військових, фінансових, соціальних та медичних систем, контроль над нормами, протоколами й кодексами — не менш цінний, ніж доступ до ресурсів чи ринків.
Створення нової AI-організації — це також спроба розмити технополітичну монополію США. За останній рік адміністрація Трампа презентувала власний AI Action Plan, який передбачає експорт американської AI‑інфраструктури до країн-союзників. Однак для десятків держав Азії, Африки та Латинської Америки китайська модель виглядає привабливішою — передусім через відсутність умовностей і обмежень.
📌 Висновок
Ініціатива Лі Цяна щодо створення глобальної організації з регулювання штучного інтелекту — це не просто заклик до співпраці, а стратегічний виклик існуючому порядку. Якщо вона буде реалізована хоча б частково, це стане першим серйозним кроком до формування паралельної технополітичної системи з центром не в Кремнієвій долині, а в Шанхаї.
Глобальний діалог про ШІ лише розпочинається. І хто першим сформує правила гри — той отримає важелі впливу не на ринки, а на саму структуру майбутнього. Китай уже зробив свій хід. Питання — як відповість світ.
About the Author
