Хвиля страйків: що відбувається?
Весна 2025 року в Європі ознаменувалась безпрецедентною хвилею протестів у ключових секторах – транспортному та туристичному. У Франції, Великій Британії та Іспанії страйкують залізничники, аеропортовий персонал та готельні працівники. Причини скрізь різні на поверхні, але мають спільний корінь – системна соціально-економічна напруга та бездіяльність урядів.
Франція: SNCF під тиском – втомлені працівники проти байдужого менеджменту
З 17 квітня по 2 червня профспілка Sud-Rail проводить щотижневі страйки працівників залізничної компанії SNCF. Графік: з четверга 19:00 до понеділка 08:00. Основні вимоги – підвищення зарплат, покращення умов праці та стабільні графіки.
Контролери втомлені від перманентного перевантаження. Після пандемії та енергетичної кризи 2022–2024 років пасажиропотік відновився, але зарплати лишилися замороженими. Нові автоматизовані системи роботи створюють додатковий тиск, зменшуючи гнучкість графіків. Французький уряд, замість перемовин, закликає до «терпіння» і «високого професіоналізму». Це вже викликало гнів опозиції, яка звинувачує уряд у повному ігноруванні соціальних сигналів.
Велика Британія: Ґетвік страйкує через порушення закону
Понад 100 працівників компанії Red Handling страйкують у лондонському аеропорту Ґетвік з 18 по 22 квітня. Причини: систематичні порушення трудового законодавства – затримки зарплати, проблеми з пенсіями, порушення відпочинкових норм.
Це не перший інцидент: у 2023 та 2024 роках аналогічні страйки вже виводили аеропорт на межу зупинки. Міністерство транспорту визнало «неприйнятними затримки виплат», але переклало відповідальність на приватного оператора. Таке «миття рук» загрожує довірою до держави як гаранта трудового права. До 50 рейсів щодня можуть бути скасовані.
Іспанія: Канари бунтують – готельний сектор у центрі уваги
17 та 18 квітня близько 80,000 працівників готелів на Канарських островах страйкують через небажання роботодавців переглянути умови оплати. Запропоноване підвищення у 6% не відповідає зростанню інфляції, особливо в туристичних регіонах. Працівники нарікають на надмірні навантаження, недотримання вихідних та сезонні контракти.
Реакція уряду – млява. Міністр праці Іспанії заявив, що «сторони мають вирішити конфлікт шляхом діалогу». Це викликає критику профспілок, які вимагають урядового втручання та законодавчих змін для сезонних працівників у сфері туризму.
Причини кризи: не просто зарплати
Аналітики зазначають, що причина страйкової хвилі – не лише низька оплата праці. Вона криється у глибшій кризі трудових відносин: недовіра до роботодавців, деградація умов праці, неефективні профспілкові діалоги. Держави ж демонструють нездатність виступити арбітром.
Після кількох років економічної турбулентності, спричиненої пандемією, війною в Україні та енергетичними шоками, працівники втратили терпіння. Вони вимагають реальної, а не декларативної соціальної політики. І страйки стають їх єдиним ефективним інструментом.
Наслідки: економіка та імідж під загрозою
Наслідки для економіки очевидні. Туристичний сектор втрачає мільйони євро. Залізничні затримки паралізують внутрішні перевезення у Франції. Страйки в аеропортах порушують логістику. Але ще гірше – втрата довіри: до компаній, до профспілок, до держави.
Європейські інституції виявились неготовими до нової ери трудового опору. Без реформ та нової соціальної угоди протести лише поширюватимуться.
Висновок
Страйки весни 2025 року – не хаос, а сигнал. Сигнал того, що модель «прибутки понад людей» більше не працює. Європейські уряди повинні перестати ігнорувати потреби тих, хто тримає на собі економіку – працівників. Інакше Європа втратить не лише репутацію, а й стабільність.
About the Author
