8 липня 2025 року у передмісті Триполі на півночі Лівану ізраїльська армія здійснила прицільний ракетний удар. Мішенню став легковий автомобіль, в якому, за даними військових, перебував «ключовий» командир угруповання ХАМАС. Внаслідок операції загинуло двоє осіб, троє отримали поранення. Хоча ім’я ліквідованого не було оприлюднено, офіційні джерела в Ізраїлі підтвердили його належність до вищого командування угруповання.
Це перший подібний удар на півночі Лівану з листопада минулого року, коли було досягнуто тимчасового перемир’я з угрупованням «Хезболла». Район Ayrounieh, де трапився вибух, розташований за межами звичних зон активності Ізраїлю, що робить цю подію особливо помітною з військово-стратегічної точки зору.
Операція як демонстрація сили
Цей удар продемонстрував одразу кілька речей. По-перше, Ізраїль підтвердив свою здатність діяти з високою точністю навіть поза межами звичних для себе регіонів. Північний Ліван традиційно вважався більш спокійною зоною порівняно з півднем, де тривають періодичні обміни вогнем із «Хезболлою». Сам факт удару по цій території сигналізує: географічних обмежень для оборонних дій Ізраїль більше не визнає.
По-друге, операція збіглася в часі з візитом американського спецпосланця Томаса Берака, який прибув до Лівану для перемовин щодо роззброєння «Хезболли». Такий збіг не виглядає випадковим. Це — демонстрація позиції Ізраїлю: попри дипломатичні зусилля, він готовий діяти жорстко, якщо бачить загрозу.
Такі дії можуть бути спрямовані не лише на фізичне усунення загрози, а й на психологічний ефект — деморалізацію ворожих угруповань, а також зміцнення довіри до власних сил серед ізраїльського суспільства. Удар у Триполі — це чіткий сигнал усім потенційним супротивникам: жодна точка на мапі не є недосяжною.
Наслідки для регіональної стабільності
Попри те, що наразі офіційна реакція «Хезболли» є стриманою, ризик ескалації зберігається. Будь-яка жертва серед цивільного населення (особливо якщо вона буде підтверджена) може стати спусковим гачком для нових атак у відповідь. Подібні удари підтримують напругу в Лівані на високому рівні навіть попри формальне перемир’я.
Ліванська влада опинилась у вкрай складному становищі: з одного боку — тиск з боку США на «Хезболлу», з іншого — загроза внутрішньої дестабілізації через такі удари. Уряд має зберегти баланс, аби не втратити контроль над ситуацією, яка вже кілька років є надзвичайно тендітною.
Ситуацію ускладнює й те, що Ліван переживає найглибшу економічну кризу за десятиліття. Будь-яка дестабілізація на півночі — особливо в таких ключових містах, як Триполі — може призвести до нових протестів, блокад доріг, саботажів чи навіть спалахів міжконфесійного насильства. В умовах ослабленої центральної влади, така нестабільність може швидко перерости в більш масштабну кризу.
Ізраїль і США: спільний фронт чи розходження підходів?
Дії Ізраїлю не лише формують тактичну ситуацію в Лівані, але й мають стратегічний вплив на відносини з Вашингтоном. Поки США зосереджені на дипломатичних механізмах тиску, Ізраїль продовжує дотримуватись принципу превентивного силового реагування. Така різниця підходів не є новою, але вона стає все помітнішою, особливо на фоні зростаючої ролі Ірану у регіоні.
Американські дипломати можуть сприйняти такі дії як підрив своїх ініціатив, але водночас — і як підтвердження: безпеки в регіоні без військового стримування не досягти. Позиція Ізраїлю чітка — тероризм не можна умиротворити, його можна лише знищити. І цей підхід, попри критику, часто доводить свою ефективність на практиці.
Висновок
Ізраїльський авіаудар у районі Триполі — це більше, ніж просто ліквідація ворожого командира. Це чіткий геополітичний сигнал: Ізраїль залишається активним гравцем, здатним діяти навіть в умовах перемир’я й дипломатичних переговорів. Ситуація на півночі Лівану стає дедалі вибухонебезпечнішою. І поки одні сторони закликають до стриманості, інші показують — тиша не означає безпеку.
About the Author
