У серпні 2025 року Ізраїль ухвалив резонансне й водночас суперечливе рішення — дозволити приватним торговцям доставляти гуманітарні товари до Сектора Гази під контролем військової адміністрації COGAT. Це нововведення стало відповіддю на глибоку гуманітарну кризу в регіоні, що виникла внаслідок тривалих бойових дій, руйнування інфраструктури та перевантаження традиційних міжнародних каналів доставки допомоги. Хоча на перший погляд рішення виглядає як позитивний крок, низка міжнародних джерел — серед яких Reuters, AP News, The Washington Post — висловлює обґрунтовані сумніви щодо його реалізації та наслідків.
📦 Що саме дозволено до ввезення?
Згідно з рішенням кабінету Ізраїлю, дозволяється транспортувати в Газу виключно життєво необхідні категорії товарів:
- Основні харчові продукти (борошно, крупи, рис)
- Дитяче харчування
- Засоби особистої гігієни (мило, підгузки, жіноча гігієна)
- Свіжі фрукти й овочі
Усі поставки проходитимуть через перевірку військової адміністрації та обов’язкову сертифікацію. Кожен торговець має попередньо зареєструватися в системі COGAT, отримати дозвіл на конкретну партію та дотримуватися затверджених маршрутів доставки.
Таке рішення покликане зменшити залежність від гуманітарних структур ООН та агентств, які наразі не справляються з обсягами поставок або обмежені через політичні перепони. Ізраїль прагне запровадити більш гнучкий механізм, який дозволить оперативно реагувати на запити постраждалого населення.
❗ Проблеми реалізації: логістика, безпека, організація
Однак на практиці впровадження цієї схеми наразилося на низку критичних перешкод.
- Руйнування інфраструктури. Більшість транспортних шляхів у Газі зруйновані. У регіоні майже відсутні безпечні коридори для вантажного транспорту. Лише близько 220–270 вантажівок на день реально заходять на територію Гази, у той час як потреби сягають 600.
- Логістичні вузли заблоковані. Наявні переходи — переважно через КПП Керем Шалом — обмежені як фізично, так і адміністративно. Довге погодження кожної машини, затори, ризик обстрілів. Вантажі простоюють днями.
- Відсутність централізованого управління. Приватні торговці не мають єдиного координаційного центру в Газі. Через це часто відбуваються плутанина, дублювання маршрутів або хаос під час розвантаження товарів.
⚠️ Реальні наслідки: зловживання, насильство, чорний ринок
У теорії нова система мала би покращити доступ до базових ресурсів. На практиці ситуація загострилася:
- Натовпи та насильство. За даними AP News, при спробах отримати продукти харчування біля гуманітарних пунктів та аirdrop-зон часто виникають масові скупчення. За останні тижні загинули десятки людей у тиснявах або через стрілянину.
- Зловживання й озброєні банди. Частину поставок перехоплюють озброєні угруповання. Вони організували тіньову логістику й фактично контролюють розподіл допомоги в деяких районах. Наприклад, борошно, яке надходить безкоштовно, перепродується на чорному ринку по $60 за кілограм.
- Паралельні «гуманітарні структури». Ізраїль підтримує новий GHF (Gaza Humanitarian Fund) — логістичний координаційний центр, який критикують за мілітаризований підхід. ООН уже кілька разів заявляла про порушення гуманітарного мандату та неприйнятну кількість смертей поблизу його пунктів роздачі.
🧭 Чи є у цього рішення шанс на успіх?
З гуманітарної точки зору, впровадження альтернативного каналу доставки допомоги — це логічна реакція на критичну ситуацію в Газі. Традиційні структури перевантажені, їхній мандат політизований, а гнучкість — мінімальна. Приватний сектор, за умови належного контролю, справді може ефективніше постачати життєво необхідні товари.
Проте, щоб ця схема запрацювала, потрібні чіткі запобіжники:
- Прозора реєстрація торговців
- Контроль джерел фінансування
- Гарантії безпеки вантажів
- Встановлення окремих гуманітарних коридорів під міжнародним моніторингом
У нинішніх умовах, коли Газу контролюють озброєні формування, а урбаністична інфраструктура зруйнована, це радше тимчасове рішення, ніж реальний прорив.
📌 Висновок
Ізраїльський експеримент з приватними постачальниками до Гази — це спроба вийти з гуманітарного глухого кута, в якому опинилися як міжнародні структури, так і сам Ізраїль. Проте без системного контролю та безпечної інфраструктури навіть найкращі наміри можуть завершитися зворотнім ефектом — посиленням хаосу, корупції та насильства.
Це рішення — крок у правильному напрямку, але лише за умови негайного доопрацювання. Якщо ж приватна логістика залишиться в зоні без відповідальності, це лише поглибить катастрофу в регіоні.
About the Author
