Оприлюднена інформація з парламенту Ірану вказує на підготовку законопроєкту щодо виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Після років конфліктів та тиску ззовні, Тегеран готується до радикального перегляду своєї позиції. У той момент, коли глобальний режим нерозповсюдження тримається на нитці, можливий вихід Ірану загрожує перетворити політичну кризу на ядерну реальність.
Напруга росте: від законопроєкту до стратегічного сигналу
На початку червня іранські депутати розпочали розгляд документа, який дозволить офіційно ініціювати вихід країни з ДНЯЗ. За чинним міжнародним правом, зокрема статтею XII договору, країна-учасниця має право покинути угоду після тримісячного попередження, якщо вважає, що її національні інтереси опинилися під загрозою.
Причиною такої реакції стало не лише накопичення багаторічного тиску, а конкретні події: у середині червня Ізраїль завдав серії ударів по об’єктах в Ірані, які вважаються ключовими в контексті ядерної інфраструктури. У відповідь Тегеран завдав ракетних ударів по території Ізраїлю, й обидві сторони звинуватили одна одну в провокації повномасштабного конфлікту.
На цьому тлі 13 червня Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) оприлюднило резолюцію, що визнає Іран таким, що порушує ДНЯЗ через незадовільні пояснення щодо слідів урану на недекларованих об’єктах. Представники Тегерана сприйняли це як політично вмотивований тиск. Парламент одразу відповів жорсткою риторикою, а законопроєкт про вихід із ДНЯЗ став інструментом ескалації.
Усередині Ірану: зіткнення стратегій
Радикальні депутати наполягають: залишатися у ДНЯЗ безглуздо, якщо він не захищає національну безпеку. «Коли договір використовується як знаряддя проти нас, ми маємо повне право його залишити», — цитує одного з представників Меджлісу іранське агентство Tasnim.
Однак не всі поділяють цю точку зору. Міністерство закордонних справ, зокрема речник Насер Канані, заявив: «Наразі Ісламська Республіка залишається учасником договору, і жодного юридичного кроку для виходу ще не вжито». Іранський уряд прагне уникнути відкритої конфронтації, принаймні на міжнародному рівні.
Позиція духовного лідера країни Алі Хаменеї залишається незмінною — ядерна зброя суперечить ісламським нормам. Проте в умовах, коли проти Ірану ведеться фактична війна, навіть традиційно обережна позиція може бути переосмислена. Громадська думка також поляризується — частина населення вимагає жорстких відповідей на удари ззовні.
Світова реакція: заклики до стриманості, але й нові лінії фронту
Країни G7 заявили про «глибоке занепокоєння» і закликали Іран «утриматись від кроків, які можуть зруйнувати структуру глобальної безпеки». США попередили про нові санкції, зокрема повне ембарго на фінансові операції. ЄС запропонував поновлення дипломатичних переговорів, проте без конкретних пропозицій.
Ізраїль, зі свого боку, закликав до посилення міжнародного тиску. Міністр оборони Ізраїлю прямо заявив, що «будь-які ознаки виходу Ірану з договору будуть трактуватися як підготовка до отримання ядерної зброї». У відповідь в Ірані активізувалися дискусії про перехід до стратегії «амбівалентного стримування», аналогічної ізраїльській.
Близькосхідний баланс: нові ризики для регіону
Реакція Саудівської Аравії була стриманою, проте в Ер-Ріяді відзначили, що можливий вихід Ірану з ДНЯЗ змінить регіональний баланс. Туреччина, яка вже давно має технічні можливості для запуску власної ядерної програми, також проводить екстрені наради на рівні Міноборони та МЗС.
Аналітики Близького Сходу попереджають: якщо Тегеран залишить ДНЯЗ, це створить прецедент для інших держав. Регуляція атомної енергетики стане питанням національного суверенітету, а не міжнародного контролю. Наслідки можуть бути ланцюговими, і не лише в регіоні.
Вплив на енергетику та фінансову стабільність
Напруження одразу позначилось на глобальному ринку. Ціни на нафту зросли на 8%, сягнувши найвищого рівня з початку року. Інвестори побоюються, що в разі подальшої ескалації Іран може перекрити Ормузьку протоку — основний транзитний канал для нафти з Перської затоки.
Іранський ріал втратив понад 12% вартості щодо долара. Центральний банк країни змушений терміново продавати валютні резерви, аби утримати контроль. На Тегеранській біржі зафіксовані найгірші показники з 2020 року — індекси впали більш ніж на 17% за тиждень.
Криза довіри до глобального контролю
МАГАТЕ, втративши доступ до об’єктів Ірану, не зможе більше гарантувати, що ядерна програма залишається суто мирною. Цей факт підриває всю архітектуру ядерного контролю, яку світ будував понад 50 років. Заяви про «виключно цивільний характер» уже не сприймаються автоматично.
🧭 Висновок
Поки законопроєкт готується, а дипломати рахують дні до можливої заяви про вихід, Іран тримає у напрузі не лише регіон, а й світову систему безпеки. Саме зараз формується нова реальність, у якій ядерний контроль — не аксіома, а тимчасова домовленість, що легко руйнується. І кожна наступна держава, яка поставить знак питання над цим порядком, робитиме це вже не вперше — а за зразком, який у 2025 році демонструє Іран.
About the Author
