Іран та Ірак – 11 серпня 2025 року в Багдаді відбулася зустріч високого рівня, яка може мати довгострокові наслідки для безпекової архітектури Близького Сходу. Голова Вищої Ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані та прем’єр-міністр Іраку Мохаммед Шіа аль-Судані офіційно погодили підписання «важливого» меморандуму про безпеку, головною метою якого є координація дій на спільному кордоні та посилення регіональної стабільності.
Зміст та офіційна позиція сторін
Згідно з офіційними повідомленнями, меморандум передбачає поглиблену координацію силових структур двох країн, обмін розвідувальною інформацією та спільні заходи з недопущення збройних провокацій через ірано-іракський кордон. Іракський радник з національної безпеки Кассім аль-Араджі підтвердив, що ключовим елементом є превентивне реагування на будь-які загрози сусіднім державам.
З іранського боку Алі Ларіджані відзначив «збалансовану зовнішню політику» уряду аль-Судані та заявив, що партнерство з Іраком є «наріжним каменем» у регіональній стратегії Ірану.
Іран та Ірак Передумови підписання
Контекст цієї угоди вартий окремої уваги. У червні 2025 року Ірак звинуватив Ізраїль у використанні свого повітряного простору для нанесення ударів по іранських цілях. Багдад подав скаргу до Ради Безпеки ООН та посилив заходи контролю, ліквідувавши 29 спроб запуску ракет і безпілотників з іракської території, які могли бути використані в регіональних конфліктах.
Для Ірану ця ситуація стала нагадуванням про уразливість свого західного флангу. Співпраця з Іраком у сфері безпеки відкриває Тегерану можливість не лише зміцнити кордон, а й створити додатковий буфер у протистоянні з Ізраїлем та США.
Читайте також: Підступна гра Вашингтона
Геополітичне значення
Угода між Іраном та Іраком виходить за рамки двосторонніх відносин. Вона формує нову конфігурацію сил у регіоні, де питання безпеки тісно переплітаються з геополітичними протиріччями.
- Для Ірану: меморандум — це можливість закріпити вплив у Багдаді, убезпечити логістичні маршрути до Сирії та Лівану, а також контролювати діяльність проіранських груп у самому Іраку.
- Для Іраку: партнерство з Іраном допомагає зменшити ризики неконтрольованої діяльності озброєних формувань, але водночас посилює залежність від іранської політики, що може ускладнити відносини з арабськими союзниками та Заходом.
- Для регіону: угода потенційно ускладнює маневри Ізраїлю та США в Іраку, але може стати чинником стабілізації кордонів у разі ефективного виконання положень.
Реакція та побоювання міжнародної спільноти
Хоча офіційні положення угоди залишаються закритими, її зміст уже викликає занепокоєння у Вашингтоні та низці арабських столиць. Західні дипломати остерігаються, що документ може надати Ірану більше свободи для військових операцій через іракську територію та закріпити присутність Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) поблизу стратегічних об’єктів.
У самому Іраку не бракує критики. Опозиційні політичні сили застерігають, що угода може зменшити суверенітет країни, перетворивши її на арену для чужих протистоянь.
Додаткові аспекти переговорів
Окрім питань двосторонньої безпеки, Ларіджані та аль-Судані торкнулися ситуації у Газі, закликавши міжнародну спільноту до негайного втручання для припинення гуманітарної кризи. Ларіджані також анонсував візит до Лівану для обговорення питань національної єдності та захисту суверенітету цієї країни.
Ці заяви свідчать про прагнення Ірану використовувати двосторонні угоди як частину більшої стратегії з формування багатовекторного альянсу на Близькому Сході.
Критичний аналіз
З одного боку, домовленості між Іраном та Іраком можна розглядати як прагнення до стабілізації та запобігання конфліктам. З іншого — реальність свідчить, що будь-яке посилення співпраці у військовій та безпековій сферах між цими країнами неминуче впливає на баланс сил у регіоні.
Якщо угода стане інструментом для нейтралізації збройних провокацій і боротьби з терористичними загрозами, вона може мати позитивний ефект. Проте за відсутності прозорого механізму контролю існує високий ризик, що вона буде використана для реалізації геополітичних амбіцій Тегерана, що загострить напруження.
Висновок
Підписання безпекового меморандуму між Іраном та Іраком є подією, що може суттєво вплинути на майбутнє регіональної стабільності. З огляду на геополітичні реалії, документ може стати або інструментом деескалації, або черговим фактором загострення конфліктів.
Щоб уникнути негативного сценарію, необхідно:
- Запровадити незалежний моніторинг виконання угоди.
- Залучити до діалогу міжнародних спостерігачів і нейтральних посередників.
- Забезпечити, щоб співпраця з питань безпеки не порушувала суверенітет і нейтралітет Іраку.
Тільки при дотриманні цих умов документ може стати реальним внеском у стабільність, а не черговим кроком до нового витка протистояння на Близькому Сході.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
