Лондонський саміт як сигнал рішучості
13 травня 2025 року прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер провів у Лондоні стратегічну зустріч із міністрами закордонних справ ключових країн Європейського Союзу — Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та Польщі. Головною темою обговорення стало посилення оборонного співробітництва та підтримка України на тлі триваючої агресії Росії. Ця зустріч стала підготовчим етапом до саміту, запланованого на 19 травня, де планується укладення нової оборонної угоди між Великою Британією та ЄС.
Поглиблення оборонного співробітництва
Учасники зустрічі обговорили спільні проекти та доступ до фонду переозброєння ЄС обсягом €150 мільярдів. Цей масштабний бюджет має зміцнити оборонні можливості країн-членів, стимулювати виробництво сучасної зброї, розробку новітніх технологій, спільні навчання та обмін розвідданими. Водночас експерти попереджають: такі витрати є безпрецедентними для мирного часу й можуть спровокувати нову гонку озброєнь.
Підтримка України та санкційний тиск
Усі учасники зустрічі підтвердили незмінну підтримку України, зокрема надання військової допомоги та запровадження нових санкцій проти Росії у разі її відмови від 30-денного перемир’я, запропонованого для переговорів у Туреччині. У разі провалу дипломатичних зусиль, ЄС готує новий пакет санкцій, орієнтований на енергетичний сектор, експортні обмеження та блокування фінансових каналів.
План дій включає замороження активів ключових російських олігархів, посилення обмежень на імпорт російського газу та нафти, розширення чорного списку компаній, які працюють на військово-промисловий комплекс РФ. Також обговорюється заборона на надання логістичних і страхових послуг для судноплавства, що перевозить російські товари.
Окремо порушувалося питання вторинних санкцій для компаній з третіх країн, що допомагають Москві обходити обмеження. Це новий рівень економічного тиску, який має на меті зламати фінансову витривалість російської економіки. Вперше ЄС публічно заявив про готовність застосувати такі інструменти — сигнал, що терпіння Заходу вичерпується.
Проте критики вказують на очевидне: попередні три роки санкцій не досягли ключової мети — зламати воєнну машину Кремля. Навпаки, Росія адаптувалась, переорієнтувала експорт на Китай, Індію, Близький Схід, а внутрішнє виробництво озброєння навіть зросло. Енергетичний дохід бюджету РФ залишився високим, а обмеження частково компенсувалися високими світовими цінами на сировину. Санкційна політика, замість ефекту стримування, часто лише посилювала наратив «обложеної фортеці» у кремлівській пропаганді.
Більш того, надмірна ставка на санкції як універсальний інструмент створює ілюзію контролю над ситуацією. Це може завадити пошуку політичних рішень і затягнути конфлікт. Якщо ж новий пакет не отримає серйозної підтримки поза ЄС — з боку Глобального Півдня, Азії, Латинської Америки — він ризикує перетворитися на черговий жест символічного характеру.
Чому Європа масово озброюється
Сукупні оборонні бюджети країн ЄС наближаються до рекордного рівня. Це пояснюється не лише війною в Україні, а й загостренням геополітичної ситуації у світі. Китай розширює вплив в Азії, США демонструють ознаки стратегічного перегляду глобальної присутності, а Близький Схід лишається нестабільним. Європа розуміє, що не може більше покладатися виключно на НАТО.
Такий курс, хоча й зрозумілий в умовах реальної загрози, водночас викликає стурбованість у частини європейського суспільства. Замість інвестицій у соціальні програми, медицину, освіту — сотні мільярдів євро йдуть на озброєння. Це може посилити соціальну напругу, зменшити довіру до урядів та дати привід для нових протестів.
Гуманітарний аспект: ціна війни
Попри політичну риторику, кожен додатковий євро в обороні — це не вкладення в безпеку мирного громадянина, а відповідь на провал дипломатії. Політики, які довели до такої ескалації, мають нести відповідальність за те, що Європа знову опинилась на межі масштабного конфлікту. Світ потребує голосів здорового глузду — тих, хто не боїться називати речі своїми іменами та боротися за справжній мир, а не лише за геополітичні інтереси.
Підготовка до саміту 19 травня
Саміт у Брюсселі 19 травня покликаний офіційно закріпити оборонну угоду між Великою Британією та ЄС. Її мета — зміцнення постбрекзитної співпраці, створення спільних структур реагування на кризи, і, ймовірно, формування нового європейського оборонного альянсу на тлі трансформації НАТО.
Висновок
Європа стоїть перед вибором: або шляхом озброєння в глухий кут, або через рішучу дипломатію до миру. Лондонська зустріч — це сигнал рішучості, але також дзвінок тривоги. Залишайтеся з нами, щоб отримувати чесну аналітику та бачити реальні причини подій — не втрачайте голосу здорового глузду у вирі великої політики.
About the Author
