Обмеження для Лондона: що стоїть за позицією Парижа?
На фоні підготовки до саміту ЄС–Велика Британія 19 травня, Франція ініціювала жорстке обмеження участі британських компаній в європейському оборонному фонді «Preparedness 2030». Париж наполягає, що частка Британії у фінансованих проєктах має бути обмежена до 15%, попри поступки Лондона щодо безпеки та риболовлі.
Цей крок викликає напруження між Францією та іншими ключовими членами ЄС, зокрема Німеччиною, Італією та Польщею, які підтримують вищу планку — 35% участі для британських компаній. Йдеться про десятки мільярдів євро, які можуть або стимулювати оборонну співпрацю, або стати яблуком розбрату в Європі.
Що таке «Preparedness 2030»?
Оборонний фонд «Preparedness 2030», попередньо відомий як «ReArm Europe», є однією з найамбітніших ініціатив Євросоюзу. Його завдання — мобілізувати до €800 млрд на оборонні потреби до кінця десятиліття. Центром програми є механізм SAFE (Security Action for Europe), який передбачає надання €150 млрд у вигляді позик на спільні закупівлі артилерії, ППО, безпілотників та інших систем, що базуються на європейських виробниках.
В умовах, коли США знижують свої зобов’язання щодо захисту Європи, цей фонд стає критично важливим для безпеки континенту. І саме тому дебати щодо участі Британії набувають стратегічного значення.
Позиція Франції: стратегічна автономія або протекціонізм?
Франція послідовно просуває концепцію «стратегічної автономії» ЄС. Для Парижа участь Великої Британії, яка покинула блок, є загрозою домінуванню французьких та інших європейських компаній в оборонному секторі.
Офіційний Париж підкреслює: надмірна інтеграція Лондона підриває європейську незалежність. Міністр оборони Франції Сільвієн Люмер заявив: «Ми не можемо допустити, щоб компанії з країн, які не дотримуються європейських стандартів управління, домінували у наших стратегічних проєктах».
Однак інші країни, зокрема Німеччина, вказують на те, що британські оборонні гіганти, як-от BAE Systems чи Babcock, вже є надійними партнерами по НАТО і критично важливими постачальниками.
Відповідь Великої Британії: поступки без гарантій
Лондон, намагаючись зберегти стратегічну присутність, погодився на низку поступок — зокрема на угоду про оборонну співпрацю та надання європейським суднам доступу до британських вод на чотири роки. Ці кроки мали стати запорукою ширшого доступу британських компаній до фонду Preparedness 2030.
Однак французький демарш може звести ці поступки нанівець. За даними The Times, британські дипломати обурені та вважають поведінку Парижа політично вмотивованою.
Геополітичний вимір: Європа між союзом і незалежністю
Німеччина, Польща та Італія підтримують розширення доступу для Британії, визнаючи її внесок у європейську безпеку — особливо на тлі зростання загроз зі Сходу. У контексті повільної реакції США на конфлікти в Україні та на Близькому Сході, Лондон продовжує відігравати ключову роль в обороні континенту.
Водночас Париж прагне змінити геостратегічну архітектуру на свою користь — перетворивши ЄС у самостійного гравця без надмірної опори на НАТО чи Вашингтон. Це викликає поділ усередині Союзу: між прихильниками тіснішої інтеграції з союзниками та прихильниками повної автономії.
Висновок
Суперечка навколо фонду Preparedness 2030 — це більше, ніж просто боротьба за контракти. Це показник глибших розбіжностей у самому ЄС. Чи стане Європа спільнотою на основі співпраці, чи замкнеться у протекціоністських рамках під диктатом сильних гравців — відповідь залежить від найближчих рішень лідерів. Стежте за оновленнями, щоб не пропустити ключові зміни у безпеці Європи.
About the Author
