Хронологія збільшення напруги
Від початку червня 2025 року спостерігається значне зростання порушень режиму припинення вогню на вірменсько-азербайджанському кордоні, особливо в провінції Сюнік. Місцеві мешканці — наприклад, у селищі Хнацдах — щовечора чують автоматні черги з боку азербайджанських позицій; вони влучають у дахи будинків, але поки що не спричинили жертв .
Азербайджан заперечує свої атаки, звинувачуючи Вірменію в аналогічних провокаціях. Однак з часу узгодження тексту мирної угоди у березні зафіксовано набагато більше інцидентів, ніж раніше — 26 лише у квітні, замість 3 у попередні п’ять місяців.
Таким чином, Хнацдах та сусідні села опинилися в зоні психологічного тиску: люди бояться залишатися вдома, перевезення рушать на укриття .
🔎 Геополітичний контекст загострення
1. Сюнік — стратегічний вузол
Провінція Сюнік є важливим зв’язком Вірменії з Іраном. Азербайджан наполягає на створенні коридору через Сюнік до свого анклаву Нахічевань — крок, що може ускладнити торгівлю Вірменії з Іраном і змінити баланс регіональних господарських та транспортних зв’язків.
2. Відхід миротворців
Росія вивела миротворців з Нагірного Карабаху в 2023 році, зберігши лише обмежену присутність спостерігачів. Їхній вплив виявився недостатнім для стримування ескалації.
3. Позиції регіональних гравців
- США: держсекретар Марко Рубіо попередив про “реальний ризик війни” і закликав Баку дотримуватись режиму неагресії .
- Іран: глибоко стурбований через можливе припинення сухопутного доступу Вірменії до себе; в ході спільних військових навчань підтвердив стратегічне партнерство з Єреваном .
- Росія: офіційно нейтральна, однак вивід миротворців ослабив регіональний баланс; водночас Москва формується між двома фронтами — з одного боку, підтримка Азербайджану, з іншого — союз із Іраном і частково — Вірменією .
⚠️ Виграші та втрати: локальні ризики
- Локальні перестрілки — відчутний психологічний тиск на населення, втрата відчуття безпеки.
- Коридор через Сюнік — економічна залежність, геополітична ізоляція Вірменії.
- Міграція населення — села спорожнюються, люди виїжджають у безпечніші райони.
- Зрив мирної угоди — умови угоди уразливі, натиск інцидентів може вести до її зриву.
🖤 Голос спільноти
«Що нам робити? Діти вдома, старі, немає де сховатися…» — Каро Андранян, 66 років, мешканець Хнацдаха.
Місцеві мешканці визнають: автоматні черги — це не спроба вбити, а спосіб викликати страх: «щоб ми втратили спокій». Тому багато хто залишає свої домівки в пошуках безпечного місця.
🌍 Прогнози стратегів
- Локальна ескалація — найочевидніший сценарій: Азербайджан може використовувати постріли для політичного тиску .
- Ризик дипломатичного зриву — якщо обстріли не припиняться, підписання мирної угоди 2026 року може бути відкладено або нереалізоване.
- Міжнародне втручання — США, Іран, ЄС і Росія, ймовірно, активізують дипломатичну діяльність. ЄС може також посилити контроль за кордоном або надати інфраструктурну допомогу .
🔮 Підсумок та уроки
Станом на 12 червня 2025 року загрозлива ситуація на кордоні набуває критичного характеру. Сюнік — стратегічний ланцюг між Вірменією та Іраном — перетворюється на плацдарм для переговорів і тиску. Психологічний тиск, спричинений епізодичними стрільбами, витісняє людей, а угода до 2026 року — під ударом через постійну ескалацію.
Баланс миру залежить від:
- Чіткого дотримання режиму припинення вогню.
- Гарантій безпеки для Вірменії на трасі до Ірану.
- Активної ролі міжнародних гравців та прозорого моніторингу домовленостей.
Пакт Вірменії і Азербайджану може бути зірваний, якщо обстріли не припиняться. Міжнародна спільнота має активізувати дипломатію і моніторинг, аби утримати сторон на шляху мирного врегулювання.
About the Author
