
Тихоокеанський маневр: B-2 на Гуамі
21 червня з авіабази Уітмен у Міссурі вирушили щонайменше шість стратегічних бомбардувальників B-2 Spirit, які прибули на базу Андерсен на острові Гуам. Ці літаки здатні проникати на велику глибину, несучи GBU-57 — найпотужнішу протибункерну бомбу в арсеналі США. Їх супроводжували дозаправники KC-135 і KC-46, що дозволяє досягати цілей на іншому кінці планети.
На відміну від звичайної бойової авіації, B-2 — це невидимі для радарів «привиди», які здатні проникати крізь найскладніші системи протиповітряної оборони. Їх розміщення на Гуамі — це не просто логістичний крок. Це демонстрація сили в одному з найнестабільніших регіонів сучасного світу. Тихий океан перетворюється на арену, де зіштовхуються інтереси не лише США й Ірану, але й Китаю, Росії та союзників по НАТО.
Іранський Fordow: виклик стратегії
Ціль, яку дедалі частіше називають у медіа — підземний ядерний об’єкт Fordow. Розташований під горами на глибині близько 90 метрів, він фактично захищений від звичайної зброї. Але GBU-57, розроблена спеціально для знищення таких цілей, може це змінити. Удар має бути надзвичайно точним — говорять про необхідність скоординованої серії бомбових атак. Ризик — не лише у військовій операції, а й у геополітичному резонансі, що може її супроводжувати.
Це один із найважливіших ядерних об’єктів Ірану, який Тегеран використовує для збагачення урану. Будь-яка атака на Fordow стане не лише військовим актом, а й серйозною політичною ескалацією на Близькому Сході. Удар по цьому об’єкту розглядатиметься як безпосереднє оголошення війни, з усіма наслідками: ударами у відповідь, мобілізацією шиїтських міліцій, і, можливо, навіть втягуванням Ізраїлю чи Саудівської Аравії.
Політичний тиск: рішення за два тижні
Президент Дональд Трамп, за повідомленнями західних ЗМІ, має намір ухвалити остаточне рішення щодо військового втручання до кінця червня. США не підтверджують офіційно ні кількість літаків, ні ціль місії — це частина стратегії «операційної двозначності». Тим часом розвідка і союзники аналізують ризики й альтернативи. Одним із сценаріїв є перекидання B-2 на базу Diego Garcia в Індійському океані, що скоротить відстань до Ірану і зменшить потребу в дозаправках.
Утім, рішення про удар по Fordow не є суто військовим. Це політична пастка: будь-який промах чи незавершене знищення об’єкта може призвести до катастрофічного втрати довіри до американської військової переваги. А якщо атака виявиться ефективною — світ опиниться на межі нової великої війни, в якій будуть втягнуті не лише США та Іран, але й їхні союзники та супротивники.
Висновок: стратегія чи провокація?
Під прикриттям маневрів розгортається потенційна криза. США демонструють свою здатність діяти рішуче, але за кожним рухом літака стоїть ризик великої війни. Світ стоїть перед вибором: шлях сили чи шлях розуму. Політики повинні пам’ятати — реальну безпеку дає не лише зброя, а й здатність утримати баланс.
Коли геополітичні шахи заходять у фазу останніх ходів, кожен крок може стати фатальним. Історія нас навчила: надмірна впевненість у військовій перевазі часто обертається катастрофою. Сьогодні, як ніколи, людство має пам’ятати про ціну помилки. Істинне лідерство — це не здатність натискати на кнопку, а мужність нею не скористатись.
Стислий підсумок
США розмістили щонайменше шість B-2 на Гуамі — з потенціалом завдати удару по підземному об’єкту Fordow в Ірані. Протягом двох тижнів очікується рішення президента Трампа. У гру може вступити база Diego Garcia. Світ на роздоріжжі — чи оберуть лідери здоровий глузд замість ескалації?