
🔥 Що сталося
28 травня в регіоні «Смарагдового трикутника», де сходяться кордони Таїланду, Камбоджі та Лаосу, сталася коротка перестрілка між військовими. Загинув один камбоджійський солдат, ще кілька осіб зазнали поранень. Обидві сторони звинуватили одна одну в провокації, що стало поштовхом до стрімкої ескалації.
Цей регіон — один з найменш стабільних у Південно-Східній Азії. Географічна ізоляція, контрабандні шляхи, політичне суперництво та історичні образи створюють передумови до повторення минулих конфліктів.
🚧 Від дипломатії до блокади
Дії Таїланду:
У відповідь на інцидент влада Таїланду закрила більшість прикордонних пунктів пропуску в семи провінціях. Заблоковано комерційний рух, а перетин дозволений лише для гуманітарних цілей — хворих, студентів і доставки критичних товарів. Це спричинило миттєві проблеми для малого бізнесу та транскордонної торгівлі.
Кроки Камбоджі:
Камбоджа відповіла низкою жорстких заходів: повна заборона імпорту тайських фруктів, овочів, пального, а також припинення трансляції тайських серіалів. Уряд обмежив доступ до популярних тайських інтернет-сервісів і скоротив обсяги електропостачання з Таїланду.
Такий крок був не лише економічною відповіддю, а й сигналом політичної рішучості — Пномпень демонструє, що готовий до серйозного протистояння, якщо конфлікт поглибиться.
🛡️ Військове напруження та провал переговорів
З початку червня обидві країни активно зміцнюють свої позиції вздовж кордону: розгорнуто додаткові підрозділи, встановлено нові блокпости, з’явились перші відео руху бронетехніки.
5 червня в Бангкоку відбулася зустріч міністрів оборони, яка мала знизити напругу. Проте, попри формальну згоду повернути війська до позицій 2024 року, жодна сторона не пішла на конкретні компроміси. Камбоджа офіційно оголосила про намір передати конфлікт на розгляд Міжнародного суду ООН, чим ще більше ускладнила переговорний процес. Таїланд наполягає, що суперечка має вирішуватись лише двосторонньо.
📊 Економічний та політичний ефект
Вплив на торгівлю:
Припинення транскордонного обміну вплинуло на ринки з обох боків. Камбоджа втратила доступ до 30% імпортного пального й великої частини електропостачання. Таїланд же втрачає ринки збуту сільгосппродукції, зокрема фруктів. Для прикордонних громад — це удар по доходах і доступу до базових товарів.
Суспільні наслідки:
Тисячі громадян обох країн, включно з туристами, студентами та робітниками, опинилися в пастці. Обурення в суспільстві зростає: відчувається тиск на уряди, зокрема в Таїланді, де в регіоні Сурин спалахнули мирні протести.
Політична турбулентність:
Прем’єрка Таїланду Паетонгтарн Шинватра зіткнулася з серйозним скандалом — витік її розмови з Хун Сеном показав внутрішню незгоду з позицією армії. Коаліція втратила підтримку частини депутатів, опозиція готує запит на вотум недовіри. Уряд перебуває на межі розпаду.
📚 Історичне підґрунтя
Суперечка між Камбоджею та Таїландом має давнє коріння. Зокрема, конфлікт навколо храму Преах Віхеа у 2008–2011 роках призвів до загибелі десятків солдатів, використання артилерії та втручання ООН. Ці події залишили травматичний слід в обох країнах.
Колоніальні карти та спірна демаркація кордонів, залишена Францією та Сіамом, досі слугують джерелом напруженості. Жоден з урядів не продемонстрував готовності до повноцінного юридичного вирішення.
⚠️ Три можливих сценарії
1. Дипломатичне розв’язання:
Камбоджа наполягає на участі міжнародного права. Якщо суд розпочне процес, це відкриє шлях до тривалого, але мирного рішення. Однак Таїланд не готовий визнавати юрисдикцію ICJ, і переговори можуть затягнутись.
2. Замороження конфлікту:
Обидві сторони можуть погодитись на умовне зниження ескалації без вирішення головної суперечки. Це не гарантує миру, але дозволяє уникнути відкритої війни.
3. Військова ескалація:
За умов політичної слабкості або чергової провокації можливі масштабні бойові дії. Обидві країни мають досвід і ресурси для мобілізації.
✅ Висновок
Ескалація між Таїландом і Камбоджею — це більше, ніж локальний інцидент. Вона є дзеркалом незавершених історичних процесів, дипломатичних провалів і внутрішньополітичної нестабільності. Перестрілка, що забрала життя солдата, стала детонатором низки економічних, дипломатичних і соціальних потрясінь.
Міжнародна спільнота, зокрема структура ASEAN, повинна втрутитися на ранньому етапі, щоб уникнути повторення сценарію 2008–2011 років. Якщо ситуація залишиться без розв’язання — Південно-Східна Азія може отримати нову гарячу точку конфлікту. І знову постраждає мирне населення, інфраструктура і стабільність регіону.