Нове лідерство в епоху напруги
1 липня 2025 року Пакистан офіційно розпочав своє місячне головування у Раді Безпеки ООН. Це сталося в рамках дворічного мандата країни як непостійного члена, що триває з січня 2025 року. Восьмий за рахунком раз, коли Ісламабад очолює цей ключовий міжнародний орган, набув особливого значення — не лише через складну глобальну ситуацію, а й через зростаючі дипломатичні амбіції самого Пакистану.
Місячне головування — не лише формальність. Воно дозволяє країні визначати порядок денний, формувати акценти обговорень і організовувати тематичні дебати. У час, коли світ охоплений конфліктами — на Близькому Сході, в Україні, у Східній Африці, — роль координатора стає ключовою. Пакистан прагне використати цей шанс, щоб проявити себе як країна-миротворець і медіатор у глобальних діалогах.
Пріоритети Пакистану: дипломатія, діалог, міжнародне право
Ключові напрями, які задекларував Пакистан на період свого головування, — це зміцнення мультилатералізму, підтримка верховенства міжнародного права та активізація миротворчих ініціатив. Уже анонсовано низку важливих подій, які мають не лише символічне, а й політичне значення.
22 липня в Раді Безпеки ООН пройдуть відкриті дебати на тему «Міжнародний мир і безпека через мультилатералізм». Цей захід стане платформою для обговорення нових механізмів попередження конфліктів і мирного врегулювання суперечностей між країнами. Далі, 23 липня, під головуванням віцепрем’єра та міністра закордонних справ Ішака Дара відбудеться щоквартальна дебата щодо палестинського питання — теми, яка продовжує викликати глобальну напругу. А 24 липня — брифінг щодо взаємодії ООН з Організацією Ісламського Співробітництва, який має зміцнити координацію між релігійними та політичними структурами у питаннях миру.
Ці події демонструють готовність Пакистану не лише артикулювати загальні принципи, а й брати відповідальність за реальні кроки в діалозі на складних темах.
Геополітичні наслідки: амбіції та виклики
Головування в Раді Безпеки ООН відбувається на фоні численних конфліктів. Пакистан — країна, яка сама має проблеми з безпекою на кордонах, включно з нестабільною ситуацією в Афганістані та складними відносинами з Індією. Однак саме ці виклики роблять його потенційно ефективним фасилітатором мирних процесів.
Надзвичайно важливим є і той факт, що Пакистан наразі займає дві інші стратегічні позиції в системі ООН. По-перше, він став віце-головою Комітету з боротьби з тероризмом, що функціонує на базі резолюції №1373. По-друге, Ісламабад отримав головування в Комітеті 1988 року — санкційному органі, який контролює обмеження проти талібів. Це дозволяє Пакистану формувати порядок денний у питаннях безпеки не лише на словах, а й через конкретні політичні інструменти.
Не обійшлося без критики. Зокрема, з боку Індії звучать твердження, що країна, яку неодноразово звинувачували у толерантності до екстремізму, не може бути лідером у боротьбі з тероризмом. Такі звинувачення, однак, не отримали підтримки в дипломатичних колах ООН, і призначення Пакистану відбулося на основі консенсусу серед держав-членів.
Чи здатен Пакистан змінити правила гри?
Попри обмежений часовий мандат у липні, Пакистан має шанс закласти основу для тривалих змін у стилі управління Радою Безпеки. Його фокус на багатосторонності, мирних інструментах врегулювання конфліктів і діалозі між культурами може стати прикладом для інших. Особливо, якщо пакистанська дипломатія зуміє уникнути конфронтацій і натомість створить атмосферу партнерства.
Варто також відзначити, що активна позиція Пакистану в ООН збільшує його дипломатичну вагу на глобальній арені. Ця країна, яка донедавна асоціювалася здебільшого з регіональними проблемами, тепер намагається відігравати роль міжнародного гравця. І хоча шлях до реального впливу ще довгий, сам факт головування в РБ ООН — важливий крок у цьому напрямку.
Обережний оптимізм на фоні турбулентності
Світові потрібні країни, які не просто говорять про мир, а активно його просувають. Якщо Пакистан дійсно зосередиться на дипломатії, а не на геополітичних амбіціях, його головування може стати прикладом ефективної роботи в умовах міжнародної турбулентності. Але чи буде цього достатньо — залежить від подальших кроків, результатів дискусій у липні та здатності країни забезпечити реальний прогрес у миротворчих процесах.
Підсумок
Пакистан вступив у ключову роль на міжнародній арені в момент, коли світ як ніколи потребує діалогу і здорового глузду. Його дипломатична активність у липні може стати першим кроком до нової глобальної ролі.
About the Author
