Вступ і суть події
На початку липня 2025 року під час виконання операції EU Aspides у Червоному морі німецький розвідувальний літак Lockheed P‑3C Orion, оснащений системою Multi‑Sensor Platform (MSP), зазнав лазерного опромінення з боку китайського військового корабля. За повідомленням німецького міністерства оборони, лазер порушив роботу сенсорів і створив небезпеку для зору екіпажу, що змусило літак перервати завдання і здійснити посадку в Джибуті.
Контекст EU Aspides
Операція EU Aspides стартувала в лютому 2024 року з метою забезпечення безпеки цивільного судноплавства в Червоному морі та Аденській затоці, особливо в умовах зростаючої активності бойовиків-хуситів. Роль німецького P‑3C Orion полягала у веденні повітряної розвідки та передачі тактичної інформації для супроводу торговельних суден і виявлення загроз.
Реакція Німеччини
8 липня 2025 року уряд Німеччини офіційно викликав китайського посла Денґа Хонґбо до Берліна. Міністерство закордонних справ назвало дії китайського корабля абсолютно неприйнятними, небезпечними та безвідповідальними. У своїй заяві Німеччина наголосила, що цей акт поставив під загрозу екіпаж і обладнання, порушивши хід мирної європейської місії у міжнародних водах.
Після ретельної перевірки обладнання літак P‑3C Orion знову повернувся до виконання завдань. Тимчасове призупинення місії показало серйозність ситуації та відповідальність з боку Європейського Союзу щодо безпеки польотів.
Міжнародний контекст і попередні інциденти
Цей випадок — не перший у своєму роді. Подібні інциденти вже мали місце:
- У 2020 році США повідомили про лазерну атаку китайського походження на патрульний літак поблизу Гуаму. Китай, як і очікувалося, заперечив звинувачення.
- У 2018 році над Джибуті знову було зафіксовано лазерне опромінення літаків США.
- У лютому 2023 року Філіппіни висловили протест після того, як китайський корабель використав лазер проти філіппінського судна в Південно-Китайському морі.
Інцидент із німецьким літаком став логічним продовженням цієї небезпечної тенденції, яка свідчить про поступову мілітаризацію лазерних технологій з боку Пекіна.
Юридичні аспекти і міжнародне право
Використання лазерної зброї, здатної тимчасово або постійно пошкодити зір, порушує Протокол IV Конвенції ООН, прийнятий у 1995 році, який забороняє застосування осліплюючих лазерів. До цього документу приєдналися понад 100 держав, включно з більшістю країн-членів ЄС.
У світлі інциденту Німеччина розглядає можливість винесення питання на рівень Ради ЄС та вимагатиме жорсткішого регламентування військової активності Китаю в міжнародних водах.
Лазер як зброя: технологічна загроза
Китай активно розвиває лазерні системи, зокрема «Silent Hunter» потужністю до 100 кВт. Спочатку ці системи створювались для боротьби з безпілотниками, однак технічно можуть бути адаптовані до застосування проти пілотованих літаків. Випромінювання лазера впливає на оптичні сенсори, прилади нічного бачення та навіть сітківку ока, що несе безпосередню загрозу життю екіпажу.
Геополітичні наслідки
Цей випадок може мати низку стратегічних наслідків:
- Європейський Союз, імовірно, перегляне правила безпеки військових місій за кордоном.
- Відносини між ЄС і Китаєм, і без того напружені через торговельні обмеження, можуть ще більше погіршитися.
- Можливий заклик до створення нового міжнародного режиму з контролю за лазерною зброєю.
Висновок
Німеччина продемонструвала чітку і відповідальну позицію, рішуче відреагувавши на інцидент з лазером. Подія вкотре піднімає питання про необхідність міжнародного контролю над сучасною зброєю. Така ескалація з боку Китаю ставить під сумнів його намагання позиціонувати себе як глобального миротворця.
Світ має зберігати розсудливість і не піддаватись на провокації. Міжнародна спільнота повинна діяти скоординовано, аби не допустити перетворення відкритих морів на арени для лазерного терору.
About the Author
