Безпрецедентна військова підтримка Пхеньяна
12 липня 2025 року у місті Вонсан (КНДР) відбулася зустріч між лідером Північної Кореї Кім Чен Ином і головою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Зустріч стала черговим доказом стрімкого зближення двох ізольованих на міжнародній арені режимів. Кім Чен Ин заявив про «повну і безумовну підтримку» Росії в її діях, спрямованих на «усунення коренів української кризи», чим офіційно легітимізував участь КНДР на боці Москви в її агресії проти України.
Сергій Лавров, у свою чергу, назвав ці відносини «невразливим бойовим братством» — вислів, який фактично оформлює нову воєнну вісь, що протистоїть Заходу.
За даними південнокорейської розвідки, КНДР уже направила до 10 000 військових на допомогу РФ. Переважна частина з них — піхота, що за деякими джерелами розміщена в тилових районах у Бєлгородській, Курській та Ростовській областях. Крім того, ще 6 000 інженерів і військових будівельників готуються прибути до Курської області для відновлення пошкодженої інфраструктури.
Арсенал диктатур: зброя, снаряди й ракетні системи
Ключовий внесок Північної Кореї у війну Росії проти України — це артилерійські боєприпаси. За оцінками розвідки, КНДР вже передала Росії понад 12 мільйонів артилерійських снарядів. Такий обсяг здатен підтримувати щоденну інтенсивну артилерійську кампанію на кількох фронтах упродовж місяців, що й пояснює сплеск обстрілів з боку РФ у середині 2025 року.
Окрім снарядів, КНДР постачала самохідні артилерійські установки, системи залпового вогню та короткодіючі ракети. Усе це — техніка, знята з озброєння північнокорейської армії, але в робочому стані, адаптована до радянських калібрів.
Ці поставки фактично «друге дихання» для російської армії, яка страждає від хронічного дефіциту боєприпасів, частково через західні санкції, частково через виснаження власних запасів.
Геополітична трансформація: від ізоляції до впливу
Ключова зміна полягає в тому, що Північна Корея більше не є просто ізольованою диктатурою зі старою армією. Вона перетворюється на реального воєнного гравця, який активно втручається у глобальні конфлікти на боці авторитарних союзників.
Ще у червні 2024 року Путін і Кім уклали так звану «Угоду про всебічне стратегічне партнерство». Вона передбачає взаємну військову допомогу у разі агресії та обмін військовими технологіями. В реальності це означає:
- фактичну легалізацію поставок зброї з Пхеньяну до Москви;
- технічний обмін у сфері ракетобудування, систем ППО та ядерної інфраструктури;
- санкційні проломи — РФ забезпечує КНДР доступ до заборонених технологій.
Це партнерство виводить Північну Корею з тіні. Вперше за десятиліття вона почала експортувати військову силу у відкритий збройний конфлікт за межами Корейського півострова.
Наслідки для України та світу
Для України це означає продовження війни на виснаження. Масова наявність дешевих снарядів і додаткових людських ресурсів дозволяє Росії утримувати артилерійську перевагу. Українські сили, натомість, стикаються з дефіцитом західної допомоги, яка йде повільно та нерегулярно.
Але наслідки виходять далеко за межі Донбасу чи Запоріжжя. Це — прецедент глобалізації диктатур, де авторитарні режими формують власні військові блоки, обходячи міжнародні норми.
Ось деякі ключові ризики:
- Легалізація обхідних схем: РФ і КНДР демонструють, як можна взаємно обходити санкції, створюючи нову геоекономічну мережу.
- Мілітаризація ізольованих режимів: Північна Корея отримує натомість і технології, і політичну легітимацію, що підвищує її загрозу для Південної Кореї та Японії.
- Параліч ООН і міжнародного права: організації, покликані стримувати подібні союзи, виявились недієздатними.
Вже зараз США, Японія та Південна Корея відповіли посиленням спільних навчань, зокрема залученням стратегічних бомбардувальників B‑52 поблизу Корейського півострова.
Висновок: нова воєнна вісь авторитаризму
Військовий альянс між Північною Кореєю та Росією — це не просто обмін зброєю. Це новий геополітичний блок, побудований на спільних інтересах авторитарних режимів: зневага до прав людини, експансія, антизахідна риторика. Для України — це реальна загроза. Для Європи — виклик системі безпеки. А для світу — ще один доказ того, що війна стає глобальним процесом, де старі кордони між “локальним конфліктом” і “світовим порядком” більше не діють.
Світова спільнота повинна терміново переглянути свою політику щодо КНДР та Росії. Інакше новий блок Путін–Кім стане не винятком, а прикладом для наслідування.
About the Author
