
📅 23–27 липня 2025 року Росія розгорнула масштабну військово-морську операцію «July Storm» — найбільші морські навчання року, які охопили одночасно чотири стратегічні акваторії: Тихий океан, Арктичний океан, Балтійське море і Каспійське море. Подія, що триває всього п’ять днів, за своєю структурою, насиченістю та масштабами заслуговує на окрему аналітичну оцінку — не лише як навчання, а як геополітичний сигнал, спрямований на зовнішніх та внутрішніх адресатів.
🚢 Масштаби операції
У маневрах беруть участь понад 150 бойових суден, 15 000 військовослужбовців, 120 літаків і 10 берегових ракетних систем. Це найбільша злагоджена мобілізація ВМФ РФ із початку повномасштабної війни проти України.
Координація дій одночасно в чотирьох морських театрах (що охоплюють як внутрішні, так і океанічні простори) демонструє не лише амбіції, але й прагнення до оперативної готовності флоту вести бойові дії на кількох напрямках — навіть в умовах браку модернізованих платформ.
Координує навчання адмірал Олександр Моісеєв, який останні роки відповідає за реорганізацію оперативного командування ВМФ.
🎯 Цілі та тактика
Основні завдання навчань — відпрацювання нестандартних сценаріїв війни, у тому числі:
- Протидія підводним загрозам, зокрема за допомогою анти-субмаринної зброї;
- Захист стратегічних економічних зон, особливо в арктичному і каспійському регіонах;
- Відбиття атак дронів та безпілотних човнів — важливий елемент в умовах, коли РФ зазнає втрат від українських морських дронів;
- Моделювання ударів по судноплавству та наземній інфраструктурі;
- Забезпечення безпеки морської навігації.
Тактична складова включала навчальні пуски протичовнових ракет (зокрема корветом «Гремячий»), операції з авіацією (гвинтокрили Mi‑8 і Ka‑27), і координацію з прикордонними підрозділами ФСБ у Камчатському та Приморському краях.
🌍 Геополітичний підтекст: показова демонстрація чи «випробування на міцність»?
Аналітики розглядають «July Storm» як інформаційно-військову операцію подвійного призначення:
- Зовнішній сигнал Заходу: маневри в Балтійському морі — це чітка демонстрація сили поблизу кордонів країн НАТО (Польща, Литва, Швеція). Спроба створити враження, що Росія здатна вести одночасно багатофронтові морські операції.
- Внутрішній сигнал — для російського суспільства та військово-промислового комплексу: попри втрати в Чорному морі, флот “не втратив боєздатності”. Це наративна відповідь на влучні удари українських БПЛА та морських дронів, які суттєво знизили престиж ЧФ РФ.
Утім, втрати флоту Росії — особливо в Чорному морі — залишаються болючим місцем. Кораблі, що вижили, змушені діяти з обмеженими можливостями, а частина ракетного озброєння вичерпана або виведена з експлуатації. Навчання виглядають як прагнення підтримати ілюзію потужності, а не як реальна перевірка оперативної готовності.
🧨 Стратегічні ризики
Попри пропагандистське забарвлення, «July Storm» піднімає ряд серйозних ризиків для регіональної безпеки:
- Інтенсифікація у Балтійському морі
Проведення маневрів поблизу країн НАТО може спровокувати відповідні дії з боку Альянсу: нарощування сил, розгортання ПРО, зростання напруги. - Активізація в Арктиці
Арктичний театр поступово стає полем стратегічного протистояння через ресурси та морські шляхи. Участь арктичних підрозділів у «July Storm» — це спроба зафіксувати домінування РФ у регіоні, однак ця заявка буде об’єктом суперечок. - Демонстрація дронів і БПЛА
Участь безпілотних морських та повітряних платформ засвідчує, що Росія вивчає досвід України. Проте масштабне розгортання БПЛА у відкритому морі — це також сигнал до Третьої світової гонки морських дронів. - Помилкове сприйняття як підготовка до війни
Оскільки навчання не анонсувалися заздалегідь у межах Віденського документа ОБСЄ, партнери можуть розглядати маневри як прикриття підготовки реальних бойових дій, особливо в Балтії або Арктиці.
📋 Оцінка й наслідки
Підбиваючи підсумки, маємо справу з наймасштабнішими морськими маневрами РФ з початку 2022 року. Їх проведення — це спроба:
- компенсувати втрати в Чорному морі;
- актуалізувати нові театри протистояння (Арктика, Балтика);
- протестувати нові засоби ведення війни (дрони, берегові системи, інтегровані структури ФСБ-Міноборони).
Водночас, у стратегічному сенсі, операція «July Storm» більше схожа на захисну, ніж наступальну, покликану зміцнити образ Росії як флотської держави, хоча на практиці її ресурсна спроможність обмежена.
🧭 Висновок
Навчання «July Storm» — це гучний сигнал, але не беззаперечний доказ сили. Вони засвідчують спробу РФ “утримати морську карту” на тлі втрат, санкцій та технічного відставання. Однак у тривалому вимірі такі маневри можуть мати зворотній ефект: вони активізують НАТО, демонструють слабкі сторони російського флоту і ставлять під сумнів ефективність багатотеатрової військово-морської політики Кремля в умовах затяжної війни.
Якщо ж Росія справді прагне показати бойову готовність — світ уважно спостерігатиме, наскільки ці навчання відрізняються від реальності.