ЦАХАЛ обіцяє гуманітарні коридори, але бойові дії не припиняються — жертви серед цивільного населення зростають

📌 Що відбувається
27 липня 2025 року Ізраїльські збройні сили (ЦАХАЛ) оголосили про поновлення гуманітарних аеродропів у секторі Газа. Цей крок був офіційно представлений як спроба полегшити страждання мирного населення, яке вже понад дев’ять місяців перебуває у пастці безперервних бойових дій, блокади та дефіциту базових ресурсів.
Ізраїль також пообіцяв забезпечити гуманітарні коридори для конвоїв ООН, однак міжнародні спостерігачі зазначають: навіть з цими жестами ситуація на місцях залишається критичною, а доступ до допомоги — обмеженим і небезпечним.
🚁 Допомога з повітря: логістика, обмеження, ризики
За офіційною інформацією, Ізраїльські ВПС скидають пакунки з водою, консервами, сухим молоком та базовими медикаментами на північ та центр Сектора Газа — регіони, де гуманітарна ситуація близька до повного колапсу.
Втім, ефективність таких аеродропів викликає сумніви. Частина вантажів не досягає призначення через сильні вітри або неточності у навігації. Деякі пакунки потрапляють у зони, що перебувають під контролем збройних угруповань, або стають об’єктами мародерства.
Цивільні, ризикуючи життям, вибігають на відкриту територію в пошуках їжі — і часто потрапляють під обстріли.
⚠️ Гуманітарні коридори: обіцянки проти реальності
Паралельно з аеродропами Ізраїль повідомив про готовність забезпечити так звані “гуманітарні вікна” — обмежені в часі періоди, коли дозволяється прохід гуманітарних конвоїв ООН. Однак, за словами представників ООН, на практиці ці вікна часто виявляються небезпечними або порушуються в останній момент.
Конвої з ліками, генераторами та паливом неодноразово затримувалися, обшукувалися або обстрілювалися при спробах дістатися до лікарень та шелтерів. Представники Geneva Academy нагадують, що згідно з Женевськими конвенціями, такі дії можуть розглядатися як порушення міжнародного гуманітарного права.
💣 Бойові дії тривають: цивільні втрати зростають
Найбільше занепокоєння викликає той факт, що попри заяви про гуманітарну підтримку, бойові дії не лише не припинилися — вони посилились.
Протягом останнього тижня зафіксовано інтенсивні артилерійські обстріли в районі Хан-Юнісу та поблизу табору Бурейдж. Згідно з даними The Guardian, за останні п’ять днів загинуло щонайменше 140 цивільних, серед яких 38 дітей.
Гуманітарні організації попереджають: лікарні переповнені, запаси анестетиків і крові на межі вичерпання, а пересування швидких — обмежене через руйнування інфраструктури та постійний вогонь.
🏥 Криза медичної інфраструктури: система на межі колапсу
Ситуація в лікарнях Гази — критична. За даними організації Doctors Without Borders, понад 80% медичних закладів не працюють на повну потужність. Більшість амбулаторій — зруйновані або закриті. У лікарнях не вистачає антибіотиків, стерильного обладнання, знеболювальних, інсуліну та навіть чистої води.
Екстрена медична допомога часто не доходить до поранених через обмежений доступ до регіонів активних бойових дій. Швидкі допомоги або знищені, або не можуть пересуватись — паливо на вагу золота.
ООН наполягає на створенні “гуманітарних зон” — регіонів без військової присутності, куди можна евакуювати мирне населення та розгорнути мобільні шпиталі. Ізраїль погоджується лише частково, що змушує багато гуманітарних місій працювати нелегально, під ризиком обстрілів.
Якщо ситуація не зміниться у найближчі тижні, світ може стати свідком однієї з найбільших гуманітарних катастроф десятиліття. І тоді вже допомога з неба буде надто пізно.
🧭 Реакція міжнародної спільноти
Низка міжнародних організацій, серед яких Червоний Хрест, WFP та ЮНІСЕФ, привітали відновлення аеродропів, але заявили, що цього недостатньо. За їхніми словами, без повноцінного і постійного гуманітарного доступу з гарантіями безпеки жодна допомога не буде системною або ефективною.
Німеччина та Франція закликали Ізраїль і ХАМАС негайно погодити повномасштабне перемир’я хоча б для доставки допомоги в найбільш уражені регіони. США ж підтримали аеродропи, але наголосили на потребі “стабільного політичного рішення конфлікту, а не тимчасових жестів”.
📊 Аналітика: що стоїть за цим кроком Ізраїлю?
Аналітики розходяться в оцінках. Одні вважають, що Ізраїль намагається зменшити тиск з боку західних союзників, які дедалі жорсткіше критикують масштаб руйнувань у Газі. Інші вбачають у цьому спробу зберегти контроль над міжнародним дискурсом і не допустити повної дипломатичної ізоляції.
Разом з тим, стратегічне значення аеродропів не варто переоцінювати. Вони не вирішують структурних проблем конфлікту — лише тимчасово знижують рівень напруги в медіа-просторі.
🧩 Висновок: жест співчуття чи димова завіса?
Поновлення гуманітарних аеродропів Ізраїлем — неоднозначний крок. З одного боку, це — конкретна відповідь на заклики міжнародної спільноти, жест, що демонструє турботу про цивільне населення. З іншого — на тлі триваючих обстрілів і зростання кількості жертв, цей жест виглядає радше як тимчасове залагодження репутаційного ризику, а не реальний прорив у гуманітарній політиці.
Поки не буде повного припинення вогню, а гуманітарні коридори не стануть стабільною і гарантованою практикою, сектор Газа залишатиметься символом кризи, де гуманітарна допомога скидається з неба — буквально і метафорично — у безодню війни.