У липні 2025 року на території Литви відбулися два небезпечні інциденти з російськими безпілотниками, що порушили повітряний простір держави-члена НАТО. Один із них впав за кілометр від пункту пропуску, інший — з вибухівкою — подолав понад 100 кілометрів литовської території. Якщо ще рік тому експерти говорили про потенційну загрозу зі Сходу, то сьогодні ця загроза стала реальністю, що переступила кордон Альянсу.
Литва більше не мовчить. Офіційний Вільнюс звернувся до НАТО з прямою вимогою: посилити повітряну оборону східного флангу, впровадити протидронові системи та активізувати бойове патрулювання. І цей заклик уже не можна вважати перебільшенням чи внутрішньополітичним жестом — йдеться про фактичне випробування на міцність гарантій колективної безпеки.
🔥 Інциденти, що викрили вразливість
10 липня 2025 року безпілотник типу Gerbera, за модифікацією подібний до іранського Shahed, перетнув повітряний простір Литви з території Білорусі. Він упав приблизно за один кілометр від пропускного пункту Шумскас. Прем’єр-міністра та спікера сейму евакуювали до укриттів — ситуація була розцінена як потенційна атака.
Далі — ще гірше. 28 липня ще один Gerbera-дрон безперешкодно проникнув на територію країни, і лише 1 серпня був виявлений у районі полігону в Гайжюнай — в 100 км від кордону. Він ніс приблизно 2 кг вибухівки.
Офіційна позиція — «технічна помилка або збурення навігації», проте в аналітичному середовищі вже говорять про ймовірну розвідувальну або провокативну операцію РФ. У такому випадку — це навмисна перевірка реакції НАТО, ігнорування «червоних ліній» і тестування часу реагування.
🛡️ Звернення до НАТО: Литва більше не буде “буфером”
5–6 серпня міністри закордонних справ та оборони Литви офіційно звернулися до генерального секретаря НАТО з вимогою терміново посилити повітряну оборону.
У листі йдеться буквально: «Литва не повинна бути єдиною відповідальною за захист східного флангу НАТО». Цей сигнал — більше, ніж дипломатія. Це вимога колективної дії відповідно до Статті 5 Вашингтонського договору, яка передбачає, що напад на одну державу НАТО розглядається як напад на всіх.
Литва наполягає на:
- повноцінному розгортанні антиконтрдронових систем;
- оновленні механізмів оперативного реагування;
- активізації ротаційного патрулювання над територією Балтії.
НАТО у відповідь заявило про уважний моніторинг, готовність до негайних дій і посилену роботу над системами counter‑drone у державах-членах. Проте жодних публічних рішень оголошено не було.
⚠️ Загроза більше не гіпотетична: це — стратегічна ескалація
Ці інциденти — не випадкові, не технічні, не локальні. Це перший прямий прецедент, коли засіб можливої диверсійної дії РФ проникає на територію країни НАТО та містить вибухову речовину.
І це вже не інформаційна війна, не гібридна операція — а фактичне вторгнення.
Аналітики зазначають, що:
- ситуація демонструє spillover ефект війни в Україні — військові дії фактично «перетікають» у зони, які досі вважалися недоторканними;
- Кремль тестує межі реакції НАТО і шукає вразливості в оборонних системах Альянсу;
- якщо реакція Заходу буде стриманою — це буде розцінено як зелене світло для подальших провокацій.
🚨 Реакція в регіоні: посилення оборони і мобілізація
Литва вже діє. У травні 2025 року на її території розгорнуто 45-ту бронетанкову бригаду Бундесверу, яка до 2026 року має досягти повної бойової спроможності з контингентом у 2 000 військових. Місія Baltic Air Policing, яку підтримують США, Італія, Іспанія, також отримала нове технічне завдання — відслідковувати дрони, а не лише літаки.
Водночас Вільнюс закликає союзників перейти від символічної присутності до реального стримування. Бо сучасна війна — це не лише танки і ракети, а й малопомітні дрони з вибухівкою, які можуть без перешкод пролетіти 100 кілометрів над країною НАТО.
📌 Висновок: точка неповернення пройдена
Інциденти з дронами Gerbera на литовській території позначають нову фазу у відносинах Росії та НАТО. Вони засвідчують, що ризик прямої конфронтації — вже не гіпотетичний. Це не демонстрація сили, а відкрите вторгнення, нехай і поки що без людських жертв.
Затримка з реакцією — це не обережність, а стратегічна вразливість. Альянс має або діяти, або визнати, що його кордони більше не є недоторканними.
Світ — і бізнес, і політика — має зрозуміти: реальна війна вже на порозі стабільного Заходу. І вона може бути не гучною — а тихою, безшумною, без заяв. Але з вибуховим ефектом. У прямому й переносному сенсі.
About the Author
