У сучасній історії України було кілька періодів, які викликали глибокі сумніви щодо дотримання прав і свобод людини. Особливо ці питання загострилися в останні роки, коли низка подій та рішень влади призвели до критики з боку суспільства, міжнародних організацій та правозахисників.
Політичні обіцянки та їх наслідки
Президент Володимир Зеленський прийшов до влади як нове обличчя, обіцявши боротьбу з корупцією, повернення Криму, стабільність гривні та завершення війни на сході країни. Однак із часом стало очевидним, що багато з цих обіцянок залишились невиконаними. Рівень довіри до влади почав стрімко падати через:
- Кумовство та призначення на високі посади осіб без відповідного досвіду.
- Корупційні скандали, які стали очевидними навіть для прихильників монобільшості.
- Свавільні рішення, що порушують Конституцію України.
Заборона свободи слова та маніпуляції
Одним із найбільш кричущих порушень стала боротьба зі свободою слова. Під виглядом боротьби з “проросійськими медіа” були заборонені численні канали, що критикували дії влади. Це стало сигналом для багатьох, що незалежні медіа знаходяться під загрозою. Боротьба з олігархатом, що була оголошена одним із ключових пріоритетів, перетворилася на створення нових центрів впливу та багатства.
Війна, що могла бути відвернута
Напередодні російського вторгнення українська розвідка неодноразово попереджала про загрозу. Однак президент і його команда публічно зменшували значення цих загроз, називаючи їх “ІПСО” (інформаційно-психологічними операціями). Внаслідок цього:
- Населення багатьох регіонів, таких як Ірпінь та Буча, не було належним чином попереджене і не змогло підготуватися чи евакуюватися.
- Військова інфраструктура в Херсоні була розмінована, що дозволило російським військам легко зайняти великі території.
Ці дії чи бездіяльність влади призвели до значних людських втрат і викликали гнів серед громадян.
Порушення прав людини
Після початку повномасштабної війни було введено низку обмежень, які викликають сумніви у їхній законності:
- Заборона виїзду за кордон для більшості чоловіків, що порушує їхнє право на свободу пересування.
- Викрадення громадян військовими комісаріатами прямо з вулиць, навіть багатодітних батьків, які за законом не підлягають мобілізації.
- Прийняття законів, що обмежують свободи і права громадян, зокрема щодо доступу до ресурсів країни.
Особливе занепокоєння викликають дії, спрямовані на придушення будь-якої критики влади, створення образу непогрішимості президента та його команди, що ставить під загрозу демократичний устрій країни.
Висновок
Дії української влади в останні роки свідчать про систематичне порушення прав і свобод людини. Боротьба з корупцією, свобода слова та демократичні принципи залишаються лише словами, які не підтверджуються реальними діями. Необхідно привернути увагу міжнародної спільноти до цих проблем і вимагати відновлення верховенства права в Україні. Громадянське суспільство має об’єднуватися, щоб захистити свої права та свободи, які є основою будь-якої демократичної держави.
About the Author
