Серпень 2025 року став переломним моментом у сучасній торговельній політиці Сполучених Штатів. Середня ефективна ставка імпортного мита сягнула 18,3 %, що стало найвищим показником з 1934 року. Для глобальної економіки це означає нову фазу торговельної напруженості, яка вже отримала неофіційну назву — «вибух тарифної війни».
Наймасштабніше підвищення за майже століття
За даними The Budget Lab at Yale, нинішні тарифи перевершують усі попередні періоди після епохи закону Smoot–Hawley 1930 року, коли ставки сягали 40–47 %, а ефективний рівень наближався до 60 %. Тоді це стало каталізатором Великої депресії, призвівши до різкого скорочення міжнародної торгівлі.
Зараз підвищення мит відбувається у стислі терміни. Лише за кілька тижнів адміністрація Дональда Трампа запровадила нову хвилю так званих «рецидивних» тарифів, що набули чинності 7 серпня. Вони охопили понад 60 країн, з діапазоном ставок від 10 % до понад 40 % залежно від категорії товарів.
Наслідки для американських споживачів
Економічний ефект для домогосподарств уже прогнозований. Зростання мит означає, що середній американський дім щороку витрачатиме на $2 400–2 500 більше, оплачуючи подорожчання одягу, взуття, продуктів харчування, електроніки та інших імпортних товарів. За оцінками аналітиків, найбільший удар припаде на товари повсякденного вжитку та споживчу електроніку, які значною мірою виробляються за кордоном.
Ціновий тиск позначиться не лише на споживачах, але й на малому та середньому бізнесі, що імпортує компоненти чи готову продукцію. Виробники попереджають про можливість скорочення асортименту або зменшення маржі через неможливість повністю перекласти витрати на покупців.
Фіскальні вигоди для бюджету
Водночас митна політика вже приносить рекордні надходження у федеральну казну. У липні доходи від мит зросли на 242 % у річному вимірі, сягнувши близько $30 млрд за місяць. З квітня 2025 року загальна сума перевищила $100 млрд. Для адміністрації це аргумент на користь того, що політика тарифів може бути джерелом фінансування внутрішніх проєктів та програм.
Однак експерти наголошують: такий «податковий ефект» має короткостроковий характер і може швидко зійти нанівець у разі зниження імпортних обсягів або уповільнення економіки.
Ризики для економічного зростання
Підвищення мит створює серйозні ризики для інвестиційної активності та динаміки ВВП. Економісти застерігають: зростання цін знижує купівельну спроможність населення, а непередбачуваність зовнішньоторговельної політики змушує компанії відкладати інвестиції або переглядати виробничі плани.
Крім того, низка нових тарифів може стати предметом судових оскаржень. Деякі з них, за оцінками юристів, суперечать міжнародним зобов’язанням США та внутрішньому законодавству, що може призвести до затяжних процесів у торговельних арбітражах і федеральних судах.
Глобальна реакція: протести і дзеркальні заходи
Реакція ключових торгових партнерів не забарилася. Індія, Бразилія, Швейцарія, Європейський Союз, Японія та Тайвань вже оголосили про кроки у відповідь або офіційно висловили протест. Для деяких з цих країн це означає запровадження дзеркальних мит на американські товари, що, у свою чергу, може вдарити по аграрному експорту США, автомобільній промисловості та авіабудуванню.
Паралельно зростає дипломатичне напруження. Країни, що традиційно розраховували на Вашингтон як на стабільного партнера, починають диверсифікувати торговельні зв’язки, розширюючи співпрацю з Бразилією, Китаєм та іншими економіками, щоб зменшити залежність від американського ринку.
Послаблення довіри до США як партнера
Поточна політика підриває імідж США як провідника вільної торгівлі. Для багатьох держав різкі односторонні кроки Вашингтона стали сигналом, що правила можуть змінюватися без попередження. Це створює ризик довгострокового переформатування глобальних ланцюгів постачання, де американські компанії можуть втратити частку ринку.
У поєднанні з вже існуючими торговими конфліктами з Китаєм та окремими членами ЄС, «вибух тарифної війни» може призвести до утворення нових економічних блоків, у яких США не матимуть визначальної ролі.
Історичний урок
Паралелі з 1930-ми роками очевидні. Тоді високі тарифи за Smoot–Hawley не захистили американських виробників, а навпаки — спричинили відповідні обмеження з боку партнерів і зменшення експорту. Сьогоднішня ситуація хоч і менш масштабна за абсолютними ставками, але відбувається у значно більш інтегрованій глобальній економіці, де взаємозалежність ланцюгів постачання ускладнює будь-які ізоляційні стратегії.
Висновок
Поточна хвиля підвищення мит — це найрадикальніший перегляд торговельної політики США за майже сто років. Вона має суперечливі наслідки: з одного боку, рекордні надходження до бюджету, з іншого — зростання цін, тиск на бізнес і загострення відносин із партнерами.
Чи стане ця стратегія інструментом для посилення внутрішнього виробництва, чи призведе до нової хвилі глобальної економічної фрагментації — залежатиме від того, як швидко США зможуть узгодити баланс між національними інтересами та міжнародними зобов’язаннями. Історія показує, що від цього вибору залежить не лише економіка країни, а й стабільність світової торгівлі в цілому.
About the Author
