У ніч із 7 на 8 серпня 2025 року російська атака п’ятьма дронами-камікадзе Shahed по нафтобазі SOCAR в Одеській області стала не лише черговим епізодом війни проти української інфраструктури, а й прямим викликом енергетичній безпеці Азербайджану. Наслідки цієї події виходять далеко за межі локального інциденту — вони загрожують змінити конфігурацію відносин у Чорноморському регіоні та на енергетичному ринку Європи.
Масштаб інциденту
В результаті удару згоріла частина резервуарів із дизельним пальним, було пошкоджено ключовий трубопровід, четверо співробітників отримали тяжкі травми. Робота нафтобази частково паралізована, а відновлення повної функціональності об’єкта потребуватиме щонайменше кількох тижнів.
Це вже друга атака на азербайджанські енергетичні активи в Україні: раніше російські дрони вразили газорозподільну станцію «Орлівка», що є стратегічним вузлом Трансбалканського газопроводу.
Реакція Азербайджану
Вже наступного дня президент Азербайджану Ільхам Алієв провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, у якій різко засудив російські удари. Він підкреслив, що атака на SOCAR — це удар по національним інтересам Азербайджану, який Баку не залишить без відповіді.
Алієв заявив, що енергетична співпраця з Україною триватиме, а всі заплановані інвестиційні проєкти — зокрема розширення потужностей SOCAR у Чорноморському регіоні — будуть виконані попри загрози.
За даними Caliber.az, Баку розглядає можливість зняття заборони на постачання зброї Україні, якщо Росія продовжить атакувати азербайджанську інфраструктуру. Це може стати найсерйознішим зрушенням у політиці Азербайджану з початку війни.
Політичні та економічні наслідки
- Посилення геополітичного тиску на Росію. Якщо Азербайджан зробить крок у напрямку військової підтримки України, це відкриє новий фронт дипломатичного протистояння між Баку та Москвою.
- Зміна інвестиційних пріоритетів. SOCAR, ймовірно, збільшить витрати на безпеку своїх об’єктів в Україні, зокрема інтегруючи їх у систему ППО.
- Європейська реакція. ЄС, який активно співпрацює з Азербайджаном у постачанні газу, може виступити з додатковими гарантіями безпеки для енергетичних проєктів SOCAR.
- Фінансовий вплив. Тимчасове виведення з ладу об’єкта в Одеській області може призвести до зростання цін на дизельне пальне та зриву частини контрактів на його постачання.
Ризики для регіону
Атака по SOCAR демонструє вразливість транзитних і складських потужностей у зоні досяжності російських ударних безпілотників. Це створює ризик ефекту доміно: будь-які наступні атаки можуть зупинити або суттєво ускладнити альтернативні маршрути постачання енергоносіїв до України та ЄС.
Аналітики попереджають, що якщо удари повторюватимуться, Азербайджан може розпочати перенесення частини стратегічних операцій у більш захищені регіони, що зменшить гнучкість української енергосистеми.
Погляд наперед
Баку вже сигналізує, що не має наміру відступати під тиском. Якщо рішення про військову допомогу Україні буде ухвалено, це суттєво змінить баланс сил, а SOCAR отримає політичний захист на вищому рівні.
Для України ця ситуація — шанс консолідувати підтримку партнерів і довести, що атаки на іноземні інвестиції в енергетику є викликом не лише для Києва, а й для всього регіону.
Енергетичний фронт війни стає дедалі важливішим, і від того, як відреагує Азербайджан, залежатиме, чи перетвориться удар по SOCAR на точку неповернення у відносинах із Росією.
Висновок
Інцидент із атакою на SOCAR в Одеській області є стратегічним маркером нової фази війни, де удари по критичній інфраструктурі іноземних партнерів стають інструментом тиску та шантажу. Реакція Азербайджану показує готовність Баку не лише відстоювати свої економічні інтереси, а й формувати жорсткішу політичну позицію щодо Росії.
Для України це — можливість зміцнити енергетичне партнерство, посилити міжнародну коаліцію проти агресора та отримати нові форми підтримки, включно з військово-технічною.
Подальший розвиток подій визначатиме, чи зможе цей інцидент стати точкою об’єднання інтересів регіональних гравців проти спільної загрози, чи ж навпаки — призведе до ще більшої ескалації конфлікту.
About the Author
