Ескалація вуличного протистояння
14 серпня 2025 року Сербія опинилася в епіцентрі наймасштабнішої політичної та соціальної кризи за останні роки. Масові протести, що почалися як реакція на трагедію в Новому Саді та звинувачення у корупції, переросли у жорстокі вуличні сутички між опозиційними активістами та прихильниками влади, а також у конфронтацію з поліцією. Ситуація загрожує перерости у затяжну політичну кризу з непередбачуваними наслідками.
Суперечки та вогнища конфлікту
Основні події розгорнулися у Новому Саді, де групи молодиків із символікою Сербської прогресивної партії (SNS) атакували протестувальників фаєрами, петардами, палицями та кийками. Опозиційні лідери заявляють, що нападники діють за мовчазного схвалення влади та президента Александра Вучича.
Заворушення перекинулися на інші міста — Белград, Крагуєвац, Ніш, Краљево та інші. У деяких випадках поліція застосовувала сльозогінний газ, проводила затримання, а охорона SNS відкривала попереджувальний вогонь у повітря. Влада стверджує, що це були заходи з «недопущення хаосу».
Потужний людський фактор: жертви та постраждалі
За офіційними даними прем’єра Івіци Даціча, під час останньої хвилі заворушень було затримано майже 50 осіб. Десятки отримали поранення, серед них — як протестувальники, так і представники силових структур.
Президент Вучич заявив, що серед постраждалих — 16 поліцейських та близько 60 прихильників SNS. Опозиційні джерела натомість наголошують: основні травми отримали мирні учасники протесту, а нападники з боку провладних груп уникли відповідальності.
Взаємні звинувачення: влада проти протестувальників
Громадські активісти, студенти та незалежні журналісти заявляють, що влада свідомо дозволила проросійським радикальним угрупованням влитися у ряди «захисників порядку», щоб спровокувати насильство і дискредитувати протест. На їхню думку, «поліція фактично охороняла тих, хто кидав каміння та фаєри у натовп».
Вучич у телевізійному зверненні відкинув будь-які звинувачення у підготовці конфлікту. Він наголосив: «Громадянської війни не буде, але хуліганам милості не буде» та заявив, що за протестами стоїть «іноземне втручання», не уточнивши, про які держави йдеться.
Як усе почалося: від трагедії до політичної кризи
Протестний рух бере початок у листопаді 2024 року після катастрофи на залізничній станції у Новому Саді, де через обвал даху загинуло 16 людей. Слідство виявило численні ознаки корупції у будівельних тендерах та недбале виконання ремонтних робіт.
Громадськість звинуватила владу у приховуванні деталей трагедії та відсутності відповідальності посадових осіб. На вулиці вийшли студенти, культурні діячі, профспілки та прості громадяни, висуваючи вимоги:
- відставка міністра внутрішніх справ Івіци Давича,
- дострокові парламентські вибори,
- незалежне розслідування трагедії.
Масштаби протестів
За підрахунками незалежних спостерігачів, у період з грудня 2024-го до серпня 2025-го акції відбувалися у понад 400 містах Сербії. Найбільші зібрання зафіксовані у Белграді (понад 300 000 осіб) та Новому Саді (близько 100 000). До протестів долучалася і діаспора у країнах ЄС, організовуючи пікети біля сербських посольств.
Політичний підтекст та виборчі маневри
Хоча Вучич неодноразово натякав на готовність провести дострокові вибори, аналітики Financial Times та Reuters оцінюють їх як малоймовірні. Аргумент: правлячій SNS не вигідно йти на вибори раніше завершення мандату у 2027 році, особливо в умовах економічної нестабільності та зростання зовнішнього тиску.
Натомість влада намагається використати ситуацію для мобілізації свого електорату, наголошуючи на загрозі «хаосу та іноземного втручання».
Оцінка експертів: ризик затяжного протистояння
Політологи відзначають, що нинішня ситуація в Сербії має риси «керованої ескалації» — коли влада дозволяє певний рівень вуличного конфлікту, щоб зміцнити власні позиції та зменшити протестний потенціал опозиції. Проте ризик полягає у тому, що неконтрольоване насильство може вийти за рамки сценарію та перерости у масштабну кризу безпеки.
Міжнародні організації, зокрема ОБСЄ, закликають до незалежного розслідування інцидентів та діалогу між сторонами, але поки жодних конкретних кроків не вжито.
Прогноз
Якщо нинішня динаміка збережеться, Сербію очікує:
- подальша радикалізація протестних груп,
- зростання репресій проти активістів,
- зниження інвестиційної привабливості через політичну нестабільність,
- ризик міжнародних санкцій проти окремих посадових осіб.
Станом на серпень 2025 року країна стоїть перед вибором: або відкритий політичний діалог і реформи, або поступовий скат до авторитарного сценарію з непередбачуваними економічними та соціальними наслідками.
About the Author
