Свобода слова завжди вважалася головним стовпом демократії. Там, де влада боїться критики, немає справжнього народовладдя. Історія доводить: придушення незалежних ЗМІ завжди ставало першим кроком до диктатури. На жаль, сьогодні Україна, яка позиціонує себе як держава європейських цінностей, дедалі частіше демонструє тривожні тенденції у сфері свободи преси.
Як в Україні переслідуються ЗМІ
Після початку повномасштабної війни у 2022 році інформаційний простір України зазнав радикальних змін. Багато з них пояснювали необхідністю «національної безпеки», проте наслідки стали очевидними — влада отримала фактичну монополію на телевізійний та інформаційний простір.
- Єдиний телемарафон. Провладні телеканали отримали контроль над ефіром. Опозиційні медіа опинилися поза грою. Це призвело до одноманітності інформації та відсутності критичного обговорення важливих тем.
- Закриття каналів і сайтів. Ще у 2021 році закрили «112 Україна», News One і ZIK. Пізніше під заборону потрапили інші платформи, які не відповідали офіційній лінії.
- Тиск на журналістів. Прикладом є історія з Bihus Info, де за редакцією вели незаконне стеження. Журналісти, які займаються антикорупційними розслідуваннями, ризикують стати об’єктами переслідувань.
- Закон про медіа. Нові правила дозволяють державним структурам штрафувати, блокувати чи навіть ліквідовувати видання за «порушення стандартів».
Все це створює середовище, у якому критика влади стає небезпечною справою, а журналісти змушені працювати під тиском і самоцензурою.
Чому виправдання «так роблять всі» не працює
Часто лунає аргумент: «В умовах війни всі країни обмежували свободу слова». Так, під час Першої світової у США ухвалили «Акт про шпигунство», а у Великій Британії вводили цензуру. Але ці обмеження були тимчасовими й знімалися після завершення конфлікту.
В Україні ж є ризик, що система контролю над ЗМІ закріпиться на роки. Це означає відхід від демократичних стандартів. Війна не може бути виправданням для цензури, яка перетворюється на постійну.
Росія як приклад тотальної пропаганди
Щоб зрозуміти небезпеку нинішніх тенденцій, достатньо подивитися на Росію. Там понад 20 років влада будувала справжню «помийну яму» пропаганди.
- Всі великі телеканали під контролем Кремля.
- Опозиційні медіа ліквідовані або вигнані за кордон.
- Журналістів переслідували, саджали до в’язниць чи вбивали. Достатньо згадати Анну Політковську, Бориса Нємцова, десятки репортерів, які загинули за правду.
- Народ роками годували фейками, щоб виправдати війни та диктатуру.
Це класичний приклад того, як пропаганда знищує суспільство. Але те, що робить Росія, не може виправдовувати подібні процеси в Україні. Якщо ми справді йдемо в Європу, то маємо демонструвати прозорість і плюралізм думок, а не копіювати методи диктаторів.
Продажні ЗМІ: інша сторона проблеми
Ще одна загроза — продажність частини медіа. Багато видань готові працювати на владу чи олігархів за копійки. Вони тиражують офіційні тези, не перевіряють факти й фактично стають частиною пропагандистської машини.
Такі «журналісти» перетворюють ЗМІ на інструмент маніпуляції. Це вбиває саму ідею незалежної преси й створює ситуацію, де громадяни чують лише вигідну для когось інформацію.
Історичні приклади придушення свободи слова
- Німеччина 1930-х років. Преса стала інструментом нацистської пропаганди. Будь-яка критика каралася смертю чи концтаборами.
- СРСР. Газета «Правда» роками публікувала виключно вигідні Кремлю матеріали. Критика влади була рівнозначною зраді.
- Чилі, 1973 рік. Після перевороту Піночета незалежні газети закрили, журналістів кидали до в’язниць.
Усі ці приклади доводять: там, де ЗМІ втрачають свободу, суспільство неминуче втрачає демократію.
Сучасна глобальна картина
Сьогодні майже не існує країни, де народ отримує повністю правдиву інформацію. Навіть у західних демократіях медіа залежні від великих корпорацій і політичних інтересів.
Але є різниця: у вільному суспільстві громадянин має право вибору і може читати різні джерела. Там, де влада монополізує інформацію, правди не існує. Саме тому незалежні медіа залишаються критично важливими.
Чому потрібно все піддавати сумніву
Сьогодні головне правило для кожного читача: не довіряйте жодному джерелу без критичного аналізу. Якщо одне ЗМІ каже, що «все чудово», а інше — що «все катастрофічно», значить, правда лежить десь посередині.
Читайте історію, аналізуйте факти, пам’ятайте уроки минулого. Саме так можна протистояти пропаганді та маніпуляціям.
Висновок
Ми живемо у час, коли інформація стала новою зброєю. В Україні відбувається придушення ЗМІ на найвищому рівні. Росія показує приклад тотальної пропаганди, яка перетворила цілу країну на інформаційне гетто. А продажні медіа в усьому світі готові працювати на будь-кого, аби отримати фінансування.
Це не залишає громадянам іншого вибору, окрім як боротися за правду самостійно. Читайте незалежні ресурси, піддавайте сумніву все, що бачите у ЗМІ, пам’ятайте про історичні приклади і не дозволяйте владі перетворювати інформацію на зброю проти власного народу.
«Свобода преси може бути обмежена тільки владою, яка боїться правди», — писав Томас Джефферсон.
Тому боріться за свободу слова. Бо без неї неможлива ні демократія, ні справедливість, ні майбутнє.
Читайте також: Термінова нарада Пентагону: чи готує США нову велику війну?
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
