На саміті Шанхайської організації співпраці (ШОС) у китайському Тяньцзіні лідер Китаю Сі Цзіньпін виступив із гучною промовою, у якій закликав держави-учасниці протистояти «менталітету холодної війни». Він підкреслив, що світові потрібна не конфронтація, а «партнерство розвитку», та оголосив про виділення 280 мільйонів доларів допомоги країнам-членам ШОС.
Цей виступ став черговим кроком Пекіна у формуванні власного бачення глобального порядку, альтернативного західним моделям.

Політичний підтекст
Заклик протидіяти «менталітету холодної війни» не новий для китайської дипломатії. У Пекіні цим терміном зазвичай позначають стратегії США та їхніх союзників, спрямовані на стримування Китаю й Росії. Тепер, на тлі загострення глобальної конкуренції, Сі Цзіньпін виніс це гасло у центр порядку денного ШОС, перетворюючи організацію з майданчика регіонального діалогу на платформу ідеологічної мобілізації.
Виділення 280 мільйонів доларів виглядає символічним, але в умовах обмежених ресурсів багатьох країн Центральної Азії та Південної Азії цей жест набуває значення важеля впливу. Гроші спрямовуватимуться на розвиток інфраструктури, енергетики та гуманітарні проекти. Це дозволяє Пекіну виступати не лише як політичний, а й як економічний «спонсор стабільності».
ШОС як альтернатива західним альянсам
Шанхайська організація співпраці об’єднує Китай, Росію, Індію, Пакистан та низку центральноазійських держав. Її часто називають «контрбалансом НАТО» або хоча б дипломатичним майданчиком для держав, які не хочуть підпорядковуватися західним правилам.
Сі Цзіньпін у своїй промові підкреслив: світ стоїть на роздоріжжі, і держави повинні обирати між конфронтацією та співпрацею. Така риторика апелює до тих країн, які відчувають тиск санкцій, умов кредитування чи політичних обмежень із боку Заходу. Для них ШОС поступово стає клубом, де можна знайти підтримку й уникнути ізоляції.
Внутрішня логіка Пекіна
Для Китаю ця заява має кілька рівнів значення:
- Зовнішньополітичний сигнал. Пекін прагне показати себе лідером «глобального Півдня», країною, яка бореться за «справедливий порядок» проти домінування США.
- Економічний інструмент. Інвестиції у країни ШОС забезпечують доступ до ресурсів і ринків, а також підтримку у критичних голосуваннях у міжнародних організаціях.
- Ідеологічний меседж. Протидія «менталітету холодної війни» означає відмову від поділу світу на «правильні» та «неправильні» країни. Це дозволяє Китаю позиціонувати себе як адвоката «мирного співіснування», хоча на практиці йдеться про зміцнення власної сфери впливу.
Наслідки для регіону і світу
Слова Сі Цзіньпіна збігаються з реальністю зростаючої поляризації. У світі дедалі виразніше формується два табори: західні союзники на чолі зі США та «альтернативний клуб» із центром у Пекіні й Москві.
Розширення ШОС та фінансова допомога створюють відчуття, що Китай готовий інвестувати у лояльність партнерів. Для країн Центральної Азії це шанс залучити кошти, для Китаю — інструмент закріплення політичного контролю.
Водночас індійська участь у саміті показує складність ситуації. Нью-Делі балансує між Вашингтоном та Пекіном, використовуючи майданчик ШОС для захисту власних інтересів.
Заключний сигнал
Риторика Сі Цзіньпіна про «менталітет холодної війни» — це не просто дипломатичний образ. Це відображення глобальної конкуренції за право визначати майбутній порядок. Китай намагається позиціонувати себе як голос стабільності й розвитку, але його дії одночасно поглиблюють лінії розколу.
280 мільйонів доларів допомоги — це лише початок. Справжнє питання полягає в тому, чи зможе світ уникнути нового великого розділення, де будь-який альянс сприйматиметься не як партнерство, а як виклик.
«Менталітет холодної війни» — це фраза, яка звучить як попередження. Але чи не стає вона самовиконуваним пророцтвом?
Читайте також: Термінова нарада Пентагону: чи готує США нову велику війну?
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon