Мобілізація у Венесуелі: чи стане Латинська Америка новим геополітичним вогнищем напруги
Мобілізація у Венесуелі – 8 вересня 2025 року президент Венесуели Ніколас Мадуро видав наказ про перекидання 25 000 військовослужбовців до кордонів із Колумбією та Атлантичного узбережжя. Він пояснив це необхідністю «захисту національного суверенітету» та «боротьбою з транснаціональним наркотрафіком». Однак у той же час, США наростили військову присутність у Карибському регіоні, розмістивши додаткові кораблі, авіацію та підрозділи морської піхоти.
Читайте бвільше про: Мир або війна
Світ уважно спостерігає за розвитком подій. Що насправді стоїть за мобілізацією? Наскільки реальним є ризик воєнного конфлікту? І які глобальні наслідки матиме ця криза?
Контекст: як дійшло до загострення
Затяжна конфронтація: Мадуро проти Заходу
Конфлікт між Венесуелою та США тягнеться вже більше десяти років. Санкції, дипломатичні обмеження, спроби переворотів та інформаційна війна — все це стало буденністю для Каракасу. З 2019 року, коли Вашингтон визнав Хуана Гуайдо «легітимним лідером», режим Мадуро ще більше занурився у ізоляцію.
Останнім роками геополітична карта почала змінюватися. Китай та Росія поглибили співпрацю з Венесуелою, постачаючи технології, інструкторів і кредити. На цьому фоні Вашингтон активізував тиск, зокрема в Карибському басейні, де посилив свою присутність з посиланням на «боротьбу з наркокартелями».
Серпень–вересень 2025: переломний момент
- 2 вересня США нанесли авіаудар по човну, який, за їхніми словами, використовувався наркокартелем Tren de Aragua.
- 8 вересня Венесуела оголосила про перекидання 25 000 військових.
- Одночасно до узбережжя Венесуели прибули американські військові кораблі, включно з есмінцем класу Arleigh Burke та літаків-розвідників.
Риторика з обох боків стала максимально жорсткою: у США відкрито заговорили про участь високопоставлених венесуельських чиновників у наркоторгівлі, а Каракас закликав світ «не мовчати перед обличчям імперіалізму».
Що означає мобілізація?
1. Політичний крок Мадуро
Мобілізація вигідна Мадуро як внутрішньополітичний акт. В умовах економічної кризи, інфляції та падіння довіри до влади, він використовує тему зовнішнього ворога, щоб консолідувати народ навколо ідеї «боротьби за незалежність».
Крім 25 000 військових, також розгортається мобілізація цивільних підрозділів: до 1 мільйона резервістів та членів “ополчення” — Bolivarian Militia. Їх озброюють, тренують і направляють на кордони.
2. Реальна відповідь на загрозу США?
З іншого боку, мобілізація — це ще й демонстрація сили перед Вашингтоном. Каракас намагається сигналізувати, що не стане легкою мішенню, а будь-які силові дії викличуть відповідь.
Особливу тривогу викликає розміщення військ не лише біля кордону з Колумбією, але й на Атлантичному узбережжі, що може свідчити про підготовку до морських операцій або оборони прибережних територій.
Роль США: боротьба з наркокартелями чи геополітика?
Хоча офіційно США виправдовують свою присутність у регіоні «антинаркотичними операціями», експерти зазначають, що це лише ширма для тиску на режим Мадуро.
Пентагон активно підтримує колумбійські прикордонні війська, розгортає системи розвідки в Карибському морі та нарощує військову інфраструктуру в Пуерто-Ріко та Гаяні. Фактично, США формують кільце стратегічного стримування навколо Венесуели.
Можливі сценарії розвитку подій
1. Дипломатична розрядка (ймовірність: 30%)
Під тиском міжнародної спільноти, сторони можуть піти на переговори через посередників (наприклад, ООН чи Бразилію). Такий сценарій можливий, якщо не буде нових провокацій з обох боків.
2. Локалізований конфлікт (ймовірність: 40%)
Найімовірніший сценарій — обмежені збройні сутички на морі або в прикордонних районах. США можуть знищити цілі, пов’язані з наркокартелями, а Венесуела відповість артобстрілами або перехопленням.
3. Повномасштабне втручання США (ймовірність: 10%)
Цей варіант малоймовірний, однак повністю виключати його не варто. У разі нових провокацій чи атак на американських військових, можлива операція за прикладом Іраку або Панами. Проте ризики геополітичного ефекту надто великі.
4. Війна нервів (ймовірність: 20%)
Обидві сторони демонструють силу, але утримуються від реальних бойових дій. Ситуація може залишатись замороженою місяцями або роками.
Чи готова Венесуела до війни?
Сильні сторони:
- Велика кількість особового складу;
- Мотивація та ідеологічна обробка військових;
- Допомога від союзників — зокрема Ірану, Росії та Китаю (тренування, обладнання, розвідка).
Слабкі сторони:
- Економічна криза та брак ресурсів;
- Старі зразки озброєння;
- Потенційна ізоляція у разі конфлікту.
Глобальні наслідки для світу
1. Загострення в Латинській Америці
Регіон стає новою точкою напруги, де стикаються інтереси Китаю, США, Росії та країн Південної Америки. Колумбія, Бразилія, Куба — усі уважно стежать за розвитком подій.
2. Енергетичні ризики
Венесуела володіє одними з найбільших у світі запасів нафти. У разі ескалації можливі збільшення цін на нафту, перебої в постачаннях та нові санкції.
3. Потік біженців
У разі повномасштабного конфлікту, за оцінками ООН, до 2 мільйонів венесуельців можуть залишити країну, що створить гуманітарну кризу в Колумбії, Бразилії та країнах Карибського басейну.
Висновки
Мобілізація 25 000 військових Венесуелою — це не просто внутрішній політичний крок, а сигнал світовій спільноті, що Каракас готовий до протистояння. Водночас США не збираються відступати і нарощують військову присутність, прикриваючись боротьбою з наркоторгівлею.
Чи дійде до реального конфлікту — залежить від ряду факторів: дипломатичного тиску, ролі союзників, реакції ООН, а також від стриманості військових командирів на місцях. Але вже зараз можна сказати: напруга в регіоні досягла піку за останні десятиліття.
Читайте також: Аналітика світового конфлікту
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
