Боротьба з наркотиками міф
Боротьба з наркотиками – Президент Венесуели Ніколас Мадуро заявив, що справжня причина американської військової активності у Карибському басейні — це не боротьба з наркотиками, а бажання отримати контроль над стратегічними ресурсами його країни. І тут важливо поставити запитання: наскільки ця версія відповідає реальності?
Ресурсне багатство Венесуели
Венесуела має колосальні природні багатства, які могли б зробити її однією з найбагатших країн світу:
- Найбільші у світі запаси нафти. За оцінками OPEC, понад 300 мільярдів барелів доведених запасів.
- Газові родовища Карибського басейну. Багато з них досі не розроблені через відсутність інвестицій.
- Величезні поклади золота. Орінокське нагір’я та Амазонські райони приховують тонни металу.
- 30 мільйонів гектарів родючих земель. Це більше, ніж у багатьох європейських країн разом узятих.
- Водні ресурси. Венесуела має колосальний гідропотенціал, а також запаси прісної води, що стають усе більш цінним ресурсом у світі.
Це означає, що Венесуела потенційно здатна бути регіональним лідером, годувати і забезпечувати енергією не лише себе, а й сусідів.
Читайте також: Польща закликає громадян негайно покинути Білорусь
Чому економіка Венесуєли не відповідає її багатству
На відміну від ресурсного потенціалу, реальний стан економіки катастрофічний:
- Інфляція протягом останнього десятиліття досягала мільйонів відсотків.
- Відтік населення. За останні 10 років з країни виїхало понад 7 млн людей.
- Зруйнована промисловість. Санкції та корупція зробили неможливим модернізацію видобувного сектору.
- Низький рівень життя. Середня зарплата у Венесуелі — менше $150 на місяць.
- Тотальна залежність від нафти. Будь-які падіння цін на нафту призводили до колапсу бюджету.
Таким чином, країна з найбільшими у світі запасами нафти не може гарантувати своїм громадянам базові стандарти життя.
Чому США цікавляться саме Венесуелою
Формально офіційний Вашингтон пояснює свою активність у Карибському регіоні боротьбою з наркокартелями. Але варто згадати історію: коли Захід говорив про «захист демократії», зазвичай мова йшла про ресурси.
Приклади:
- Ірак — нафта.
- Лівія — нафта і золото.
- Афганістан — рідкоземельні метали та стратегічне розташування.
У випадку з Венесуелою важко ігнорувати той факт, що країна володіє ключовим ресурсом ХХІ століття — нафтою. На цьому тлі «наркотики» виглядають лише зручним прикриттям.
Порівняння з Росією
Мадуро стверджує, що Венесуела стала жертвою такої ж пропаганди, як і Україна. Кремль також пояснював свою агресію «захистом безпеки», «боротьбою з фашизмом», «історичними правами». Насправді ж війна принесла лише руйнування, санкції та міжнародну ізоляцію.
У випадку США й Венесуели ми бачимо дзеркальну ситуацію: сильні держави завжди шукають виправдання для дій, які насправді мають ресурсний мотив.
Чому під ударом країни з традиційними цінностями
Є ще один вимір цієї проблеми. Схоже, що під прицілом глобальної системи опиняються ті держави, які намагаються зберегти «традиційні» інститути:
- сім’ю,
- національну ідентичність,
- скепсис щодо масових ідеологічних трендів (меншин, «тотальних вакцинацій» тощо).
Такі країни — від Угорщини до Венесуели — часто оголошують «ворогами демократії». Їх таврують як «популістські», «реакційні», «диктаторські», навіть якщо реальна причина конфлікту — небажання підкорятися правилам глобальної гри.
Чи справді «система» ворог людства?
Можна сперечатися про політику Мадуро, але його слова про систему, яка душить будь-яку країну, що виходить за межі «глобальної моделі», звучать небезпечно правдоподібно.
Система працює просто:
- Країну з багатими ресурсами визнають «загрозою».
- Проти неї запускають інформаційні кампанії.
- Вводять санкції, фінансові обмеження, створюють хаос усередині.
- Якщо цього мало — переходять до прямої військової дії.
Венесуела зараз перебуває саме між третім і четвертим кроком.
Висновки
Мадуро правий у головному: США не полюють на наркотики. Їх цікавлять нафта, газ, золото та контроль над стратегічним регіоном. Але проблема Венесуели ще й у внутрішній слабкості: корупція, розруха і низький рівень життя роблять її легкою здобиччю.
Досвід Венесуели — це попередження для інших країн. Ті, хто зберігає власні цінності, ресурси і незалежність, стають мішенню. І питання вже не лише у політиці — а в самому виживанні як незалежної держави.
Бажаєте знати правду? Відстоювати свої права, знати правду про головне, долучайтесь до нас та допоможіть поширювати правду. Дякуємо кожному!
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
