Росія пропонує тимчасове продовження ядерної угоди: стратегія тиску чи спроба зняти обмеження?
На тлі війни та тиску Кремль робить несподіваний крок
У ситуації, коли світ знову балансує на межі ядерного протистояння, російський диктатор Володимир Путін зробив формально конструктивну пропозицію. Під час засідання свого Ради безпеки він заявив про готовність Росії добровільно дотримуватися обмежень ключового договору СНО про скорочення стратегічних наступальних озброєнь ще один рік після його закінчення у лютому 2026 року . Однак, чи є цей жест справжньою турботою про безпеку, чи це розрахований хід у політичній грі, метою якої є послабити міжнародну ізоляцію та тиск на Москву? Аналізуючи дії режиму Путіна, варто пам’ятати про його звичку використовувати ядерну зброю як інструмент шантажу.
Умови угоди та контекст: чому зараз?
Договір СНО, підписаний у 2010 році, є останньою угодою про контроль над ядерними озброєннями між Росією та США. Він обмежує кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550 для кожної сторони, а також кількість носіїв – міжконтинентальних балістичних ракет, підводних човнів і бомбардувальників – до 700 одиниць . У 2021 році Путін та тодішній президент США Джо Байден погодилися на одноразове п’ятирічне продовження договору, яке тепер добігає кінця .
Зміна тактики чи тактика збереження статусу?
Пропозиція Путіна виглядає як різка зміна курсу. До цього Москва наполягала, що будь-які переговори з Вашингтоном можливі лише після поліпшення загальних відносин, які були поховані під руїнами українських міст через російську агресію . Тепер Кремль раптово готовий до діалогу. Що стоїть за цією зміною?
Експерти вбачають тут кілька причин. По-перше, Путін перебуває під тиском з боку адміністрації Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні . По-друге, невизначеність щодо майбутнього договору починає становити загрозу самій Росії, оскільки може розпочатися нова гонка озброєнь, яку її економіка, виснажена війною, витримає з труднощами . Путін сам це визнає, заявляючи, що мета – «уникнути провокації подальшої стратегічної гонки озброєнь» .
Критика та лицемірство кремлівського режиму
Незважаючи на миролюдну риторику, пропозиція Путіна супроводжується умовами та загрозами, що розкривають справжні наміри режиму.
- Умова взаємності та нові загрози: Путін підкреслив, що продовження дії обмежень можливе лише за умови, що США вчинять так само і не вживатимуть заходів, які «підривають» існуючий баланс сил . Він також погрожує, що Росія буде «відповідним чином» реагувати на будь-які спроби США розмістити протиракетні системи в космосі, називаючи такі дії «дестабілізуючими» . Ця риторика – класичний приклад того, як Кремль створює образи зовнішніх загроз для виправдання власної агресивної політики.
- Кричуще лицемірство: Важливо пам’ятати, що це той самий режим, який у лютому 2023 року призупинив свою участь у цьому самому договорі СНО . Крім того, російські політики регулярно звинувачують США у порушенні договорів про нерозповсюдження ядерної зброї, як, наприклад, заяви заступника голови Раду Федерації Костянтина Косачова про переміщення американських ядерних бомб до Європи . Ця пропозиція про продовження виглядає як спроба виставити себе розсудливою стороною на тлі власних дестабілізуючих дій.
Реакція та наслідки: що далі?
Білий дім у коментарі прес-секретаря Каролін Ліваitt назвав пропозицію Путіна «досить хорошою», але зазначив, що остаточну відповідь дасть сам президент Трамп . Міжнародні експерти з контролю над озброєннями, як-от Даріл Кімбол з Асоціації контролю над озброєннями, сприйняли крок позитивно, закликавши Вашингтон відповісти взаємністю . Однак головне питання залишається відкритим: чи стане це тимчасове продовження поштовхом до серйозних переговорів, чи лише тактичною паузою для зняття тиску?
Для України та всього вільного світу ця ситуація ще раз наголошує на необхідності максимальної пильності. Режим Путіна не можна сприймати як надійного партнера. Його пропозиції, навіть коли вони формально конструктивні, завжди є частиною складнішої гри, мета якої – послабити коаліцію, що підтримує Україну, і нормалізувати агресію.
Висновок: ядерний шантаж як норма політики
Пропозиція Путіна про продовження договору СНО – це не про мир та безпеку. Це про тиск, обчислені ризики та спробу відновити контроль над ситуацією, яка почала виходити з-під контролю через рішучість українського народу та його партнерів. Це лицемірство, коли держава-агресор, яка сама порушує міжнародне право, намагається виставити себе гарантом стабільності. Світ не повинен піддаватися на цю гру. Будь-які переговори щодо ядерної безпеки мають відбуватися в комплексі з безумовним виведенням російських військ з території України та відшкодуванням завданої шкоди. Без цього будь-які угоди з Москвою будуть лише паперовою завісою, за якою продовжиться підготовка до нових злочинів.
Читайте більше новин по темі від NewsGroup.site
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Дякуємо Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку: Мережу Mastadon
About the Author
