США напали на Венесуелу під приводом боротьби з наркотиками
NEWSGROUP.SITE | Спеціальний аналітичний огляд
3 січня 2026 року адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала повномасштабну військову операцію проти суверенної Венесуели. Офіційно — для «боротьби з наркотероризмом». Фактично — для державного перевороту, захоплення стратегічних нафтових запасів та витіснення з регіону геополітичних конкурентів. Захоплення чинного президента Ніколаса Мадуро та оголошення про «тимчасове управління» країною ознаменували перехід від санкційної політики до відвертої збройної агресії.
Аналіз подій: від пропагандистського приводу до економічної реальності
- Ескалація. Операція розпочалася з ударів по об’єктам, які назвали «наркотрафіком». Протягом годин риторика змінилася на звинувачення уряду Мадуро в «наркотероризмі», що стало юридичним прикриттям для вторгнення. Коли спецпідрозділи вже евакуювали затриманого лідера, Трамп публічно заявив про справжню мету: «відновлення нафтової інфраструктури Венесуели для стабільності глобального ринку». Бойові дії як інструмент енергетичної політики більше не приховуються.
- Стратегічні ресурси як головна мета. Венесуела має найбільші у світі підтверджені запаси нафти, доступ до яких останнім десятиліттям контролював уряд, орієнтований на співпрацю з Росією та Китаєм. Пекін інвестував у нафтовий сектор країни десятки мільярдів доларів. Операція «Абсолютна рішучість» є прямим силовим усуненням китайського та російського впливу з одночасним переходом контролю над ресурсами до американських корпорацій. Вже оголошено про плани відновлення видобутку за участі компаній Chevron та Halliburton.
- Вибіркова реакція міжнародної спільноти. Різка засуджуюча реакція надійшла від Росії, Китаю, Ірану, а також низки країн Латинської Америки та «Глобального Півдня. Проте ключові європейські союзники США — Німеччина, Франція, Велика Британія — обмежилися виразами «глибокої стурбованості» та закликами до «стриманості. Контраст із різкою та єдиною реакцією на порушення суверенітету в інших регіонах світу розкриває глибоку залежність ЄС від політичної та безпекової орієнтації на Вашингтон.
Порушення норм міжнародного права та принципова оцінка
- Порушення Статті 2(4) Статуту ООН, яка забороняє загрозу силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави. «Доктрина наркотероризму» не є легальним підґрунтям для вторгнення згідно з міжнародним правом.
- Порушення принципу суверенної рівності держав. Діяльність, спрямована на насильницьку зміну законного уряду, становить грубе втручання у внутрішні справи.
- Створення небезпечного прецеденту. Легітимізація вторгнення за економічними мотивами під гнучким прикриттям відкриває шлях до нових конфліктів за ресурсами по всьому світу.
Прогноз наслідків та опір
- Глибокий внутрішній опір. Історія військових інтервенцій США в Афганістані та Іраку демонструє, що окупаційна адміністрація не може досягти стабільності без місцевої легітимності. Венесуела з її розгалуженою нафтовою інфраструктурою вразлива для саботажу, а населення — для тривалого партизанського опору.
- Консолідація антиамериканської коаліції. Ця операція стане каталізатором для посилення військово-політичної інтеграції між Росією, Китаєм та їхніми союзниками. Вона наочно продемонструє необхідність створення альтернативних глобальних інституцій, незалежних від диктату США.
- Довгострокове ослаблення позицій США. Залучення в новий масштабний конфлікт веде до витрат фінансових, військових і, що найважливіше, моральних ресурсів. Це прискорює процес формування багатополярного світу та ерозії довіри до США як гаранта міжнародного правопорядку.
Висновок.
Вторгнення у Венесуелу — не лише злочин проти конкретної держави, але й системний удар по основам міжнародної безпеки. Воно замінює право силою, а дипломатію — відвертим пограбуванням. Незважаючи на тимчасову військову перевагу, США купують собі не енергетичну незалежність, а нове вогнище нестабільності, моральну дискредитацію та прискорення об’єднання усіх, хто бачить у таких діях загрозу власному суверенітету. Правда полягає в тому, що будь-яка імперія, яка будується на агресії, рано чи пізно стикається з опором, який перевищує її ресурси.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проект або додати пропозицію ми радимо для безпечного звʼязку:
Президент Колумбії Густаво Петро відкрито кидає виклик Дональду Трампу, заявивши:
«Якщо ви хочете мене ув’язнити, спробуйте, чи зможете ви це зробити. Якщо ви хочете одягнути на мене помаранчеву форму, спробуйте. Колумбійський народ вийде на вулиці, щоб захистити мене».
Після Другої світової війни міжнародна спільнота, щоб запобігти появі ще одного Гітлера, заборонила застосування сили однією державою проти іншої без юридичного обґрунтування. Вони вважали, що закон може зупинити варварство. США поклали цьому край. Вони — новий Гітлер.