Українська інфраструктура знову на лінії фронту
23 березня 2025 року державний залізничний оператор “Укрзалізниця” зазнав масштабної кібератаки, яка вразила її онлайн-системи бронювання, продажу квитків та інформаційних сервісів. Хоча кібератака призвела до значних перебоїв у цифрових послугах, залізничний рух залишився без змін, і тисячі пасажирів продовжили подорожі країною без затримок.
Цей інцидент став черговим нагадуванням про те, що в умовах гібридної війни Росії проти України, бойові дії відбуваються не лише на землі, а й у кіберпросторі.
Прицільний удар по онлайн-сервісах
Кібератака, за словами технічних фахівців, була складною та багаторівневою. Вона одночасно атакувала сервери “Укрзалізниці”, відповідальні за обслуговування вебсайту, мобільного додатку та електронних білетів. Мільйони українців не могли придбати квитки або дізнатися графік руху поїздів онлайн.
Користувачі повідомляли про помилки при вході до системи, збої під час оплат та неможливість перегляду наявності квитків. Частина сервісів працювала повільно або взагалі не запускалася.
Попри це, найважливіше — цифрові системи управління рухом залишилися неушкодженими. Це дозволило уникнути транспортного колапсу й забезпечити нормальну роботу залізничної інфраструктури.
Реакція на загрозу: швидко, рішуче, ефективно
Одразу після виявлення аномалій “Укрзалізниця” активувала протокол кіберреагування. До ліквідації наслідків долучилися фахівці з Держспецзв’язку, СБУ, Центру кіберзахисту НБУ та приватні технологічні партнери.
Системна кіберзагроза на фоні переговорів
Інцидент із “Укрзалізницею” відбувся у контексті міжнародних переговорів між США та Росією щодо можливого припинення вогню в Україні. Тим не менш, атаки — як ракетні, так і кібератаки — тривають. Експерти вважають, що подібні цифрові удари є частиною стратегії ескалації перед тиском на дипломатичному фронті.
Українська влада не висловила прямих звинувачень, однак незалежні аналітики майже одностайно припускають, що за атакою стоїть російська хакерська група, яка має зв’язки з державними структурами РФ. Подібні групи вже неодноразово атакували українську енергетику, банки, телеком і медіа.
Гібридна війна триває
З початку повномасштабної агресії у 2022 році, Україна стала мішенню для десятків тисяч кіберзагроз. У 2024 році, за даними Держспецзв’язку, було зафіксовано понад 4200 цільових атак на державні органи, підприємства та критичну інфраструктуру.
“Укрзалізниця” — один із найважливіших транспортних артерій країни, і саме тому вона регулярно потрапляє до списку пріоритетних цілей противника. Спроба порушити її функціонування — не лише спроба дестабілізувати логістику, але й психологічна атака на населення.
Нові виклики – нові рішення
У відповідь на атаку “Укрзалізниця” вже анонсувала низку заходів, спрямованих на зміцнення кіберзахисту. Серед них — оновлення ІТ-архітектури, перехід до хмарних систем з активною системою моніторингу, впровадження багатофакторної автентифікації для працівників та постійні навчання.
Крім того, компанія має намір створити окремий кіберцентр реагування та координації з іншими операторами критичної інфраструктури.
Висновок
Кібератака 23 березня 2025 року стала серйозним викликом для “Укрзалізниці”, але також і свідченням її стійкості. Україна вкотре показала, що навіть під жорстким цифровим тиском вона здатна зберігати контроль над критичними системами й не допустити хаосу.
Цифрова безпека стала новим фронтом війни, і перемога тут залежить не лише від технологій, але й від згуртованості, досвіду та швидкості реакції.
About the Author
