
Зброя замість дипломатії: як Ізраїль перетворює війну на експортний потенціал
Після початку війни в Газі в жовтні 2023 року Ізраїль не лише втратив економічну рівновагу та міжнародну підтримку, але й отримав унікальний шанс — трансформувати свою військову промисловість у глобального гравця. Попри ембарго на поставки зброї від США, Великої Британії та Італії, країна вдалася до агресивного внутрішнього нарощування потужностей, і сьогодні готова постачати озброєння навіть тим державам, які раніше обмежували співпрацю.
Промисловий бум на фоні гуманітарної катастрофи
Ізраїльські виробники озброєнь — зокрема Elbit Systems та державна Rafael — отримали мільярдні замовлення від міністерства оборони. Лише за останній рік Elbit уклала контракти на понад 2,5 млрд шекелів ($700 млн), розширивши виробництво снарядів, авіабомб та хімічних компонентів. Зростання обсягів включає й модернізацію стратегічних систем: лазерна установка Iron Beam отримала додаткове фінансування на суму понад 2 млрд шекелів.
Економіст міністерства оборони Зеев Зільбер визнав: “Ми зрозуміли на гіркому досвіді — якщо чогось немає в Ізраїлі, ми не зможемо цього отримати ззовні”. Тому сьогодні оборонна промисловість отримує понад 220 млрд шекелів інвестицій, 70% яких залишаться в країні.
Ціна незалежності: економічна рецесія на фоні мілітаризації
Попри зростання виробництва, економіка Ізраїлю зазнала глибокого спаду. Дефіцит бюджету сягнув 6,8% ВВП, економічне зростання впало до 0,9% — найнижчого рівня за десятиліття. Водночас, підтримка війни серед населення зберігається, а уряд робить ставку на експорт зброї як на локомотив економіки.
Високопосадовці стверджують: збільшення експорту підвищить темпи зростання та зменшить залежність від зовнішніх постачальників. Ізраїль уже продає озброєння на $13,2 млрд щороку, займаючи 8-ме місце у світі серед експортерів.
Бойова перевірка як маркетингова перевага
Ключова фраза в арсеналі ізраїльських торговців зброєю: “Чи використовує це ЦАХАЛ?”. Бойова перевірка в реальних конфліктах стала головною перевагою перед конкурентами. Саме тому країни, які офіційно критикують Ізраїль за удари по Газі, все одно закуповують його технології.
Серед інновацій — лазерні системи перехоплення, захист для винищувачів F-16 та дрони з покращеною системою наведення. Нові виробничі лінії для бомб серії MK вже працюють, а модифіковані ізраїльські версії дозволяють точково вражати цілі.
Висновки та геополітичні ризики
Війна в Газі стала для Ізраїлю не лише викликом, а й поштовхом до глибокої перебудови: країна стрімко переходить від залежності до самодостатності у виробництві озброєння та прагне закріпити статус глобального експортера. Проте це не лише економічний зиск, а й моральна дилема. Чи може країна, яка втратила міжнародну підтримку через тисячі жертв у Газі, залишатися бажаним постачальником для цивілізованого світу?