6 квітня 2025 року, на четвертому році повномасштабної війни, Російська Федерація здійснила масований ракетний обстріл столиці України — Києва. Цей напад відбувся наступного дня після трагічної атаки на Кривий Ріг, що свідчить про ескалацію агресії з боку Росії та викликає серйозні питання щодо ефективності української протиповітряної оборони (ППО) та готовності міжнародної спільноти адекватно реагувати на ці виклики.
Деталі атаки на Київ
Вранці 6 квітня, близько 5:00, мешканці Києва прокинулися від звуків вибухів. Російські війська здійснили масований обстріл столиці, використовуючи балістичні ракети. За даними моніторингових каналів, на Київ і передмістя було запущено до 10 балістичних ракет, ймовірно, північнокорейського типу KN-23 . Внаслідок атаки загинув один чоловік, ще троє осіб отримали поранення. Серед поранених — двоє чоловіків та одна жінка, які були госпіталізовані з травмами різного ступеня тяжкості.
Ракети влучили в кілька районів міста, спричинивши масштабні пожежі та руйнування житлових будинків, інфраструктури та транспортних засобів. Зокрема, у Дарницькому районі виникла пожежа в нежитловій будівлі, а також сталося руйнування іншої будівлі та займання трьох припаркованих автомобілів. В Оболонському районі зафіксовано пожежу в меблевому цеху, яка поширилася на ще одну складську будівлю, а також часткове руйнування 3-го, 4-го та 5-го поверхів п’ятиповерхового бізнес-центру. У Солом’янському районі сталося займання на відкритій території та фасаду складської будівлі .
Реакція влади та міжнародної спільноти
Президент України Володимир Зеленський рішуче засудив черговий масований обстріл Києва, назвавши його ще одним доказом терористичної сутності режиму Путіна. У своєму зверненні він закликав союзників до негайного посилення санкцій проти Москви, зокрема в енергетичному секторі та у сфері військових технологій. Мер столиці Віталій Кличко вкотре звернувся до мешканців з проханням не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до завершення небезпеки.
Міжнародні організації, включаючи ООН, Європейський Союз та НАТО, висловили «глибоке занепокоєння» ситуацією, проте — як і раніше — обмежилися дипломатичними заявами. Ця стриманість викликає обурення серед українців, адже щоденні ракетні удари по цивільних об’єктах не можуть залишатися без конкретної реакції.
Окрема хвиля критики пролунала на адресу Сполучених Штатів. Днями в Державному департаменті США знову озвучили тезу про «впевненість, що Кремль прагне дипломатичного вирішення конфлікту». Ці заяви виглядають відверто абсурдними на тлі чергових влучань у житлові будинки та смерті мирних жителів у Києві та Кривому Розі.
Подібна «дипломатична втома» Заходу лише заохочує Росію до нових атак. Без рішучих кроків жодні переговори не зможуть мати жодного конструктивного результату.
Ефективність протиповітряної оборони
Згідно з даними Повітряних сил Збройних сил України, під час масованої атаки 6 квітня було виявлено та супроводжено 132 засоби повітряного нападу противника: 23 ракети різних типів та 109 безпілотних літальних апаратів. Станом на 10:00 підтверджено збиття 53 повітряних цілей: шести крилатих ракет Х-101/Х-55СМ; шести крилатих ракет «Калібр»; однієї балістичної ракети «Іскандер-М»; 40 ударних БпЛА типу Shahed .
Незважаючи на зусилля української протиповітряної оборони, значна частина ракет та дронів досягла своїх цілей. Основними причинами цього є:
- Масованість атаки: Одночасний запуск великої кількості ракет та дронів перевантажує систему ППО, ускладнюючи перехоплення всіх цілей.
- Використання різних типів озброєння: Комбінування крилатих, балістичних ракет та безпілотників ускладнює роботу ППО, оскільки кожен тип цілі потребує специфічних методів виявлення та знищення.
- Обмежені ресурси: Українська ППО має обмежену кількість засобів для перехоплення, що не дозволяє ефективно відбивати атаки такої інтенсивності.
Висновок
Масовані ракетні удари по Києву та Кривому Рогу демонструють ескалацію агресії з боку Росії та наголошують на необхідності посилення міжнародного тиску на Москву. Українська влада закликає громадян бути пильними, дотримуватися рекомендацій щодо безпеки та оперативно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Міжнародна спільнота повинна об’єднати зусилля для припинення агресії та забезпечення миру в Україні.
About the Author
