10 квітня 2025 року відбувся обмін ув’язненими між Сполученими Штатами та Росією в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати. Ця подія привернула значну увагу міжнародної спільноти та викликала дискусії щодо її впливу на двосторонні відносини між країнами.
Деталі обміну
У рамках обміну Росія звільнила Ксенію Кареліну, 34-річну громадянку США та Росії, яка була засуджена в серпні 2024 року до 12 років ув’язнення за звинуваченням у державній зраді. Її провина полягала в пожертві $51,80 на благодійну організацію, що надає гуманітарну допомогу Україні. Ця пожертва була здійснена 24 лютого 2022 року, в день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російська влада стверджувала, що ці кошти були використані для підтримки українських військових, що стало підставою для обвинувачення в зраді.
Зі свого боку, США звільнили Артура Петрова, 33-річного громадянина Німеччини та Росії, який був заарештований у 2023 році на Кіпрі за запитом США. Його обвинувачували в незаконному експорті мікроелектроніки з США до Росії, що порушувало експортні обмеження, запроваджені через конфлікт в Україні. Петров нібито використовував підставні компанії для придбання та відправлення чутливих технологій, які могли бути використані у військових цілях.
Переговори та роль спецслужб
Переговори щодо обміну велися між Центральним розвідувальним управлінням США (ЦРУ) та російськими спецслужбами. Директор ЦРУ Джон Реткліфф особисто брав участь у переговорах та був присутній під час обміну в аеропорту Абу-Дабі. Він висловив вдячність співробітникам ЦРУ за їхні зусилля та уряду ОАЕ за сприяння в організації обміну.
Цей обмін став другим між США та Росією з моменту вступу на посаду президента Дональда Трампа та відображає зусилля обох сторін щодо покращення відносин на тлі триваючого конфлікту в Україні. Попередній обмін відбувся в лютому 2025 року, коли американський вчитель Марк Фогель був звільнений з російського ув’язнення.
Реакція та наслідки
Звільнення Кареліної викликало радість серед її близьких та друзів. Її хлопець, боксер Кріс ван Хеерден, який активно виступав за її звільнення, висловив вдячність адміністрації Трампа за зусилля, спрямовані на повернення Ксенії додому.
Однак, не всі американці, ув’язнені в Росії, були звільнені. Зокрема, Стівен Хаббард, 73-річний вчитель англійської мови, залишається під вартою після засудження за обвинуваченням у найманстві на боці України, що його сім’я заперечує. США продовжують працювати над його звільненням та звільненням інших громадян, які, на думку американської влади, були неправомірно затримані в Росії.
Контекст та аналіз
Обмін ув’язненими між США та Росією відбувається на тлі складних геополітичних відносин та триваючого конфлікту в Україні. Хоча такі обміни можуть свідчити про певне покращення комунікації між країнами, вони також викликають питання щодо мотивів та можливих політичних наслідків.
З одного боку, обмін може розглядатися як гуманітарний жест та крок до зниження напруженості. З іншого боку, критики можуть вважати, що такі дії використовуються як політичний інструмент для досягнення власних інтересів, особливо враховуючи серйозність обвинувачень, висунутих проти обох звільнених осіб.
Зокрема, випадок Кареліної піднімає питання щодо використання російською владою законів про державну зраду для переслідування осіб, які висловлюють підтримку Україні. Пожертва невеликої суми на благодійну організацію була інтерпретована як зрада, що викликало занепокоєння щодо дотримання прав людини та свободи вираження в Росії.
У випадку Артура Петрова, влада США висувала йому серйозні обвинувачення у змові з метою обходу санкцій та експортних обмежень. Петров, використовуючи мережу підставних компаній та фіктивну документацію, організував постачання мікроелектроніки, у тому числі чипів подвійного призначення, до Росії — всупереч санкційному режиму, запровадженому після вторгнення в Україну. Ці компоненти, за даними слідства, могли бути використані у виробництві дронів, ракет та іншої військової техніки.
Ця справа ще раз підкреслила, наскільки важливою є технологічна безпека у новітній геополітичній боротьбі. США неодноразово наголошували, що Росія активно намагається обійти міжнародні обмеження, залучаючи до своїх схем громадян третіх країн і навіть фіктивні компанії в ЄС та Азії.
Сам Петров не визнав своєї провини, а його адвокати стверджують, що він став “політичним інструментом” у більш масштабному протистоянні між державами. Його звільнення в рамках обміну викликало неоднозначну реакцію у політичних та експертних колах, зокрема — побоювання, що це може створити прецедент для шантажу, коли держави свідомо арештовують громадян інших країн для подальших переговорів.
У підсумку, хоча обмін Кареліної на Петрова може розглядатись як дипломатичне досягнення, він також став лакмусовим папірцем для глибших глобальних проблем: зловживання законами про держзраду, обмеження свободи слова, підрив міжнародного санкційного режиму та інструменталізація правосуддя. Те, що відбулося в Абу-Дабі, — не просто обмін двох осіб, а символ того, як міжнародна політика пронизує долі окремих людей.
About the Author
