
Вашингтон і Москва шукають точки дотику у війні, що триває: мир, санкції та енергетичні альянси
11 квітня 2025 року спецпредставник президента США Дональда Трампа, бізнесмен і девелопер Стів Віткофф, прибув до Санкт-Петербурга, де провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Це вже третя така зустріч цього року, що свідчить про активізацію дипломатичних зусиль Вашингтона з метою припинення повномасштабної війни в Україні.
Попри складну геополітичну обстановку, США продовжують просувати власне бачення компромісу — з чітким акцентом на необхідність негайного перемир’я та економічної стабілізації в регіоні. І хоча результат зустрічі офіційно не оприлюднено, джерела в Білому домі повідомляють про “відкритий діалог”, зокрема щодо поступового зняття окремих санкцій в обмін на кроки з деескалації.
Роль Кирила Дмитрієва: економіка замість кулеметів?
Перед переговорами з Путіним Віткофф зустрівся з Кирилом Дмитрієвим — російським інвестиційним емісаром і колишнім керівником Російського фонду прямих інвестицій. Дмитрієв, який наразі не обіймає офіційної посади, активно виступає неформальним посередником між Москвою та Вашингтоном. У фокусі його ініціатив — створення “нової економічної архітектури” через спільні енергетичні проєкти, гірничо-видобувну діяльність та співпрацю в космосі.
Аналітики відзначають: Дмитрієв прагне продемонструвати, що майбутнє Росії — не в ізоляції, а в прагматичному діалозі з глобальними гравцями, включно з США. Сам Віткофф, коментуючи зустріч, назвав її “конструктивною” та такою, що “відкриває двері для реалістичних сценаріїв відновлення стабільності”.
Момент політичної критики: Україна і Захід на роздоріжжі
У той час як Вашингтон і Москва ведуть кулуарні перемовини, Україна погодилася на 30-денне перемир’я — лише за умови аналогічного кроку з боку РФ. Кремль натомість висуває умови, що включають стратегічні поступки, насамперед зняття частини західних санкцій.
Президент Трамп відкрито висловив невдоволення повільним прогресом у переговорах. У своєму зверненні він закликав Путіна “припинити політичні ігри” та “взяти на себе відповідальність перед світовою спільнотою”.
Ця заява викликала неоднозначну реакцію в Києві. Президент Зеленський нагадав, що мир не може досягатися “через спину України” й наголосив на необхідності повної координації будь-яких домовленостей із офіційним Києвом.
Знаковий обмін полоненими: надія на нову динаміку?
Позитивним моментом перемовин став обмін полоненими: Росія звільнила громадянку США Ксенію Кареліну, а США повернули до РФ Артура Петрова. Цей жест, хоч і обмеженого масштабу, сигналізує про можливу готовність до подальших кроків гуманітарного характеру — зокрема щодо військовополонених з обох сторін українсько-російського конфлікту.
Що далі?
Поточна дипломатична активність США, хоч і не принесла проривів, засвідчує чіткий курс адміністрації Трампа на персональні переговори, де ставка робиться не стільки на офіційні інституції, скільки на бізнес-логіку і прагматизм. Ключовим питанням залишається одне: чи готова Росія до реального діалогу, чи лише симулює відкритість, намагаючись отримати вигоди, не змінюючи політики?