
❗️Офіційна позиція Вашингтона: НАТО для України — “поза столом”
20 квітня 2025 року світ дізнався про новий поворот у зовнішній політиці США. Спеціальний посланник адміністрації Трампа генерал Кіт Келлог у коментарі для Reuters заявив, що вступ України до НАТО “виключено”. Ці слова стали офіційним сигналом того, що Сполучені Штати більше не підтримують стратегічний курс Києва на євроатлантичну інтеграцію.
Президент Дональд Трамп, який неодноразово виступав з обіцянками “завершити війну за 24 години”, тепер просуває “мирний план”, що передбачає виключення України з потенційного членства в НАТО, визнання Криму російським, а також заморожування бойових дій без повернення окупованих територій. За словами Трампа, такий сценарій дозволить “зупинити кровопролиття”, проте фактично легітимізує воєнні здобутки Кремля, підриваючи засади міжнародного права.
Такі кроки відображають не лише ізоляціоністську позицію Трампа, а й спробу зобразити себе миротворцем, жертвуючи ключовими інтересами України та принципами глобальної безпеки.
Кремль аплодує: “Це нас задовольняє”
Москва не приховує задоволення. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав відмову США від підтримки членства України в НАТО “задовільною” та “раціональною”. У заяві, що прозвучала наступного дня після виступу Келлога, Пєсков наголосив: саме західні амбіції Києва стали “головною причиною” повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Ця риторика вкотре демонструє — Росія розглядає Україну як буферну зону, де НАТО не має права бути присутнім. І коли світова супердержава, така як США, фактично приймає цю концепцію, Путін отримує не лише моральну перемогу, а й реальні геополітичні здобутки.
Це також відкриває небезпечний прецедент — визнання силової зміни кордонів у XXI столітті. Якщо Україна втрачає перспективу НАТО через агресію Росії, це створює спокусу для інших автократій діяти подібним чином.
Україна тримає позицію: “Безпека — не предмет торгу”
Попри тиск і нові геополітичні реалії, Київ не здається. Президент Володимир Зеленський в екстреному зверненні підкреслив: Україна не погодиться на жодні “мирні плани”, що передбачають втрату територій або відмову від членства в НАТО. За словами Зеленського, “безпека України — це не предмет політичного торгу між Вашингтоном і Москвою”.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Київ очікує пояснень від союзників та наголосив, що Україна розраховує на повагу до своїх стратегічних рішень. Він також підкреслив, що такий підхід США може стати “історичним фіаско”, яке зруйнує глобальну архітектуру безпеки.
Європейські лідери занепокоєні: “Зрада цінностей Альянсу”
Реакція Європи була стриманою, але чітко негативною. Канцлер Німеччини заявив, що “будь-які домовленості, які включають територіальні поступки та зняття з порядку денного європейських перспектив України — неприйнятні без її згоди”. Президент Франції зазначив, що європейська безпека не може бути забезпечена шляхом ізоляції України.
НАТО у відповідь на ситуацію наголосив, що двері Альянсу залишаються відкритими, і хоча питання членства України зараз “не на порядку денному”, воно залишається “незмінною метою”.
Глобальні наслідки: що означає ця позиція США?
Сьогоднішня позиція адміністрації Трампа несе кілька небезпечних імплікацій:
- Демотивація союзників — країни Східної Європи можуть втратити віру в здатність США стримувати російську експансію.
- Геополітична нестабільність — заморожування війни без остаточного врегулювання лише затягне конфлікт, створюючи ризики для наступних ескалацій.
- Підрив міжнародного права — фактичне визнання воєнних захоплень Кремля підриває принцип недоторканності кордонів.
💬 Приклади: історичні паралелі
Подібна стратегія умиротворення агресора вже мала місце в історії — згадаємо 1938 рік і Мюнхенську угоду. Тоді європейські лідери, прагнучи уникнути війни, погодились на розчленування Чехословаччини. Наслідок — Друга світова війна.
Чи стане 2025 рік аналогом нового Мюнхена — залежить від того, чи готовий світ відстоювати принципи, а не лише прагнути короткотермінового спокою.
🔚 Висновок
Рішення США виключити членство України в НАТО — не просто дипломатичний крок, а небезпечна зміна в балансі сил. Це компроміс, який відкриває двері ревізіоністським режимам і демонструє слабкість Заходу. Проте Україна не здається і продовжує боротьбу — не лише за себе, а й за світовий порядок.