Заяви Росії щодо нових цілей для збройних сил
29 квітня 2025 року заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв сказав, що нові члени НАТО — Швеція та Фінляндія — “автоматично стали цілями” для російських збройних сил. Він підкреслив, що у разі конфлікту ці країни можуть зазнати “відплатних ударів, включно з ядерними”. Це не перша подібна заява Медведєва: останніми роками він неодноразово виступав із агресивною риторикою, яка викликає глибоку тривогу на Заході.
Статус НАТО та зміна геополітичної реальності
Швеція та Фінляндія роками зберігали нейтралітет, що давало їм певні міжнародні привілеї та гарантії від прямого загрозливого нападу. Їхнє приєднання до НАТО у 2023 році стало прямою відповіддю на зростання російської агресії після вторгнення в Україну у 2022 році. За словами Медведєва, тепер ці країни втратили особливий статус і перебувають у зоні потенційного ураження у разі розширення конфлікту.
Реакція європейських держав
Країни Балтії, Польща, Норвегія та навіть Німеччина висловили глибоке занепокоєння через погрози Медведєва. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Балтійські країни “готові до будь-яких сценаріїв” та розраховують на підтримку Альянсу. Міністр оборони Польщі наголосив, що агресивна риторика Москви лише зміцнює рішучість НАТО щодо колективної оборони.
Реакція НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що погрози застосування ядерної зброї “є безвідповідальними і небезпечними”. Він підкреслив, що Альянс не прагне конфлікту, але готовий захистити кожного члена відповідно до Статті 5 Вашингтонського договору. “НАТО є оборонним союзом. Ми не прагнемо ескалації, але будемо захищати кожен дюйм території Альянсу”, — наголосив Столтенберг.
Історичні паралелі: холодна війна 2.0?
Заяви про ядерні удари згадують про холодну війну, коли погроза застосування ядерної зброї використовувалась як інструмент стримування та залякування. Карибська криза 1962 року демонструє, до яких меж може дійти світ через нерозсудливі політичні рішення. Сьогодні риторика Медведєва нагадує світу, що ескалація може призвести до невідворотних катастроф.
Можливі сценарії розвитку ситуації
- Подальша ескалація риторики: Росія може продовжити політику залякування нових членів НАТО, намагаючись розділити Альянс і посіяти сумніви серед європейських країн.
- Військові навчання та розміщення нових сил: НАТО може посилити присутність у Скандинавії та Балтії для стримування потенційної агресії.
- Дипломатичний тиск: Захід може активізувати дипломатичні зусилля, накладаючи нові санкції на Росію та її політичне керівництво.
- Інтенсифікація інформаційних кампаній: Росія може спробувати впливати на громадську думку в Європі через пропаганду та дезінформацію.
Енергетичні та економічні наслідки
Ескалація напруженості може поглибити економічні потрясіння в Європі. Зростання цін на енергоносії, інвестиційна нестабільність та ризики для логістичних маршрутів у Балтійському регіоні вже помітні. Аналітики очікують, що країни ЄС активізують програми енергетичної незалежності від Росії.
Висновок
За нинішніх обставин світ стоїть перед небезпекою нової гонки озброєнь та ядерного протистояння. Погрози, що лунають із вуст російських чиновників, повинні бути зустрінуті єдиною, рішучою відповіддю з боку міжнародної спільноти. Кожна країна, яка цінує мир, права людини та стабільність, повинна відстоювати принципи недопущення агресії та підтримувати тих, хто став мішенню погроз.
About the Author
