
День возз’єднання: від тріумфу до глибокого осмислення
30 квітня 2025 року В’єтнам урочисто відзначив 50-ту річницю завершення В’єтнамської війни — однієї з найкривавіших сторінок ХХ століття, яка тривала понад 20 років та забрала життя мільйонів. День возз’єднання, як називають падіння Сайгона 30 квітня 1975 року, відзначається як національне свято та символ перемоги Півночі над підтримуваним Заходом Півднем.
Святкування у Хошиміні: масштаб, символізм, нові сигнали
Цьогорічні урочистості мали безпрецедентний розмах. У Хошиміні (колишній Сайгон) відбувся грандіозний парад, який тривав понад три години. Понад 13 000 учасників, серед яких — солдати, офіцери поліції, ветерани, студенти та цивільні, пройшли головним бульваром міста у військовій формі та національному вбранні. Над містом пролітали російські винищувачі та гелікоптери, демонструючи військову потугу, а також новітні озброєння, придбані у партнерів.
Особливою подією стала участь китайського контингенту — вперше в історії таких заходів. Це стало сигналом зміцнення зв’язків між Ханоєм і Пекіном, попри тривалу історію прикордонних суперечок. Китайські та в’єтнамські військові крокували пліч-о-пліч, що було зустрінуте змішаними реакціями у в’єтнамському суспільстві.
Також проведено масштабне авіашоу, в якому брали участь не лише військові літаки, але й цивільна авіація. Паралельно в парках міста проходили виступи танцювальних колективів, традиційні театральні постановки та вуличні святкування. Особливу увагу привернули живі виставки вуличного мистецтва, де художники створювали плакати з елементами в’єтнамського соціалістичного реалізму — переосмислені у сучасному стилі.
Ціна війни: людські та історичні втрати
Втім, за парадом стоїть жорстока правда. В’єтнамська війна забрала понад 3 мільйони в’єтнамських життів, включаючи цивільне населення. Майже 60 тисяч американських солдатів також загинули у цій чужій для них війні. Ще мільйони стали каліками, втратили домівки, або народилися із вадами розвитку через хімічну зброю, як-от “агент Оранж”.
Війна зруйнувала величезні території В’єтнаму, спричинивши гуманітарну та екологічну катастрофу. Відновлення країни зайняло десятиліття. Економіка була майже знищена, соціальна система дезорганізована, а суспільство розколоте.
В’єтнам сьогодні: між Вашингтоном і Пекіном
Після нормалізації відносин із США у 1995 році, В’єтнам почав нову сторінку свого розвитку. За три десятиліття країна стала одним з найбільш динамічних економік Азії. У 2023 році президент Джо Байден відвідав Ханой, що стало підтвердженням стратегічного партнерства між країнами.
Однак у 2025 році на горизонті — загроза торговельного конфлікту. Президент Дональд Трамп запропонував 46% тарифів на в’єтнамський експорт, що може вдарити по текстильній та електронній галузях. Переговори тривають, але ризики залишаються високими.
Паралельно, Китай залишається головним економічним партнером В’єтнаму. Пекін постачає компоненти для фабрик, інвестує в інфраструктуру та контролює частину логістичних маршрутів. Водночас, геополітична напруга у Південно-Китайському морі нагадує, що дружба з Китаєм не безхмарна.
Чи була війна виправданою?
50 років потому це питання залишається відкритим. З одного боку, Північ досягла своєї мети — об’єднання країни під комуністичним прапором. З іншого — мільйони смертей, руйнування, інвалідизація поколінь. Історики вважають, що дипломатичний шлях міг би зберегти націю цілою без кровопролиття.
Звісно, перемога принесла суверенітет, але чи варта вона була такої ціни? Це питання — моральний обов’язок для кожного покоління, яке живе на землі, де падали бомби.
Висновок
Святкування 50-річчя завершення В’єтнамської війни — це не лише демонстрація сили, а й глибока спроба рефлексії. Нація, що вижила в одній з найтрагічніших воєн ХХ століття, сьогодні демонструє не лише єдність, але й мудрість.