Новий етап політичної боротьби: Федеральне відомство з охорони конституції втручається
2 травня 2025 року Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини (BfV) зробило історичний крок, офіційно визнавши партію “Альтернатива для Німеччини” (AfD) підтвердженою праворадикальною екстремістською організацією. Це рішення надає німецьким спецслужбам розширені повноваження щодо моніторингу діяльності партії, включаючи застосування засобів оперативного спостереження — прослуховування телефонів, стеження, вербування інформаторів та збір іншої розвідувальної інформації.
Згідно з BfV, це рішення було ухвалене на основі 1100-сторінкового звіту, який містить численні докази расистських заяв, антиісламської риторики, ксенофобії, просування етнонаціоналістичних концепцій та закликів, що суперечать основоположним цінностям німецької Конституції. У документі підкреслюється, що ідеологія AfD підриває соціальну згуртованість, завдає шкоди демократичним інститутам та несе загрозу правам і гідності окремих груп населення.
Лідери AfD — у контратаці: «Політична розправа»
У відповідь на рішення BfV, керівництво AfD — Аліс Вайдель та Тіно Хрупалла — виступило із жорсткою критикою. Вони звинуватили владу у політично вмотивованій кампанії проти опозиції та оголосили про намір оскаржити класифікацію у судовому порядку. За словами Вайдель, влада прагне “нейтралізувати найбільш успішну опозиційну силу перед можливою зміною уряду”, а подібні методи “свідчать про авторитарні тенденції”.
Такі заяви знайшли відгук серед частини населення, особливо в східних землях Німеччини, де AfD має найвищі рейтинги. Однак інші політичні сили закликали до рішучих дій проти партії, яка дедалі більше відходить від демократичних принципів.
Розкол у суспільстві та дилема для уряду
Класифікація AfD поставила нового канцлера Фрідріха Мерца (ХДС) у складне становище. З одного боку, він прагне зберегти авторитет влади та забезпечити стабільність демократичної системи. З іншого — існує ризик подальшої радикалізації та мобілізації електорату AfD, що може підірвати внутрішній політичний баланс.
Політичний спектр розділився: частина депутатів закликає до повної заборони AfD, тоді як інші застерігають від такого кроку, побоюючись, що це лише підштовхне прихильників партії до глибшої ізоляції та створення підпільних структур. Окрім того, існує правова складність: партія, яка здобула другий результат на федеральних виборах у лютому 2025 року (20,8% голосів), має широке представництво у Бундестазі та легітимний мандат виборців.
Міжнародна критика та дипломатичне загострення
Рішення BfV не залишилось поза увагою світової спільноти. Державний секретар США Марко Рубіо та віцепрезидент Джей Ді Ванс різко засудили дії німецької влади, назвавши їх “тиранією під прикриттям” та звинувативши уряд у “придушенні політичної опозиції”. Подібна риторика викликала дипломатичну напругу між Берліном і Вашингтоном, хоча офіційний Вашингтон зберігає стриманість.
Міністерство закордонних справ Німеччини у відповідь заявило, що розслідування проводилось незалежними експертами та базувалося на об’єктивних доказах, а головною метою є захист демократичного ладу. Прес-секретар МЗС зазначив: «Ми не боремося з опозицією — ми боремося з екстремізмом».
Ідеологія AfD — виклик для європейської демократії
За роки свого існування AfD перетворилась із євроскептичної сили на платформу для праворадикальних рухів. Її риторика дедалі більше включає тези, які раніше були маргінальними: заперечення мультикультуралізму, просування «етнічної ідентичності», боротьба проти «ісламізації Європи» та вимоги щодо репатріації мігрантів.
Наслідки цієї радикалізації вже проявились на регіональному рівні. У деяких східних регіонах Німеччини, таких як Саксонія та Тюрингія, AfD стала домінуючою політичною силою. І хоча її популярність викликає тривогу, частина громадян вбачає в ній альтернативу до, як вони вважають, неефективної “старої еліти”.
Аналітичний висновок: чи не запізно для протидії?
Рішення BfV є серйозним сигналом того, що держава більше не готова ігнорувати небезпеку, яку становить AfD. Проте залишається питання: чи не запізно було вжито заходів? AfD вже встигла закріпитися як друга за силою політична партія країни, з потужною підтримкою виборців та фінансовими ресурсами.
Парадокс ситуації полягає в тому, що демократичні інструменти мають обмежену ефективність у боротьбі з антидемократичними силами. Коли ворог системи користується її ж правами для її ж ослаблення, суспільство опиняється перед дилемою: або змиритися, або обмежити свободи задля самозахисту.
About the Author
