5 травня 2025 року Пакистан здійснив друге за останні три дні ракетне випробування, що відбулося на тлі різкого загострення конфлікту з Індією після смертельного нападу в Кашмірі. Ситуація викликає глибоке занепокоєння серед міжнародної спільноти, оскільки мова йде про дві ядерних держави, між якими історично вже неодноразово траплялися військові зіткнення.

🔹 Передумови ескалації: напад у Пахалгамі
Вогнище напруги спалахнуло 22 квітня 2025 року, коли в місті Пахалгам, розташованому в контрольованому Індією Кашмірі, було здійснено жорстокий напад, в результаті якого загинуло щонайменше 26 людей, більшість із яких були туристами з різних регіонів Індії.
🔻 Реакція Індії
Індійська влада одразу звинуватила Пакистан у підтримці бойовиків, які здійснили атаку. Уряд вказав на нібито виявлені сліди пакистанського обладнання та фінансування. Ісламабад категорично заперечив свою причетність, назвавши звинувачення безпідставними та політично мотивованими.
Проте конфлікт набув нового масштабу:
- Обидві країни вислали дипломатів.
- Було закрито повітряний простір для авіаперевезень між країнами.
- Двосторонню торгівлю призупинено, що створює значний тиск на економіки обох держав.
🔹 Випробування ракет: демонстрація сили чи підготовка до війни?
Відповіддю Пакистану на політичну напругу стали показові військові маневри. Особливо резонансними стали два ракетних випробування протягом трьох днів:
🛡️ 3 травня 2025 року
Було випробувано балістичну ракету «Abdali», яка має дальність польоту до 450 км. Запуск здійснено зі східної провінції Сінд.
🛡️ 5 травня 2025 року
Відбувся запуск ракети меншого радіусу дії — 120 км. Офіційні особи заявили, що випробування були спрямовані на тестування боєготовності армії та технічних характеристик озброєння.
🔎 Що це означає?
Аналітики вбачають у цих випробуваннях демонстрацію сили, яка повинна заспокоїти внутрішню аудиторію Пакистану і попередити Індію про потенційну відповідь у разі прямого військового зіткнення. Водночас, постає питання: чи залишився ще простір для дипломатії?
🔹 Індійська відповідь: готовність до війни
Індія не залишилася осторонь. Одразу після першого випробування ракети прем’єр-міністр Нарендра Моді оголосив:
“Індійські збройні сили мають повну оперативну свободу для захисту нації та відплати за загибель наших громадян.”
📣 Заходи з боку Індії:
- У кількох штатах було проведено навчальні тривоги цивільної оборони.
- Армія приведена у стан підвищеної готовності.
- На прикордонних територіях посилено розвідку, спостереження та артилерійські підрозділи.
Індія чітко сигналізує, що готова до військової відповіді, у разі подальших провокацій або атак.
🔹 Глобальна реакція: дипломатія на межі зриву
🌍 Організація Об’єднаних Націй
Генеральний секретар ООН закликав обидві сторони до стриманості та запропонував платформу для невідкладних перемовин, щоб запобігти ескалації конфлікту між ядерними державами.
🇮🇷 Посередництво Ірану
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі здійснив візити до Ісламабаду та Нью-Делі, намагаючись посередничати у конфлікті та знайти дипломатичне вирішення. Хоча заяви сторін залишаються жорсткими, за лаштунками тривають перемовини через третіх осіб.
🇺🇸 Реакція США
Державний департамент США заявив про стурбованість ситуацією, однак утримався від прямих оцінок, закликавши сторони до деескалації і попередивши про «непередбачувані наслідки» військового конфлікту.
🔹 Економічні наслідки: ризик для регіону
📉 Пакистан
Економіка Пакистану перебуває у стані відновлення після програми МВФ, і нинішня ескалація може призвести до:
- Втрати іноземних інвестицій;
- Зниження кредитного рейтингу (Moody’s вже опублікувала негативний прогноз);
- Зростання дефіциту бюджету на тлі зростаючих витрат на оборону.
📉 Індія
Індійська економіка також може зазнати тиску:
- Збільшення військових витрат;
- Зниження туристичної активності через загрозу терактів;
- Тимчасове припинення регіональної торгівлі з Південною Азією.
🔹 Поточна ситуація: на порозі війни?
У прикордонних районах Кашміру та Пенджабу тривають перестрілки, зокрема артилерійські обстріли, внаслідок яких є поранені серед цивільного населення. Обидві сторони звинувачують одна одну у порушенні перемир’я.
Цивільне населення готується до можливого повномасштабного конфлікту:
- У школах — евакуаційні навчання;
- У магазинах — дефіцит товарів першої необхідності;
- На вулицях — військові патрулі та блокпости.
🔹 Перспективи: чи є шанс уникнути катастрофи?
На тлі стрімкого загострення конфлікту, міжнародна спільнота закликає до деескалації, проте в політичних заявах сторін наразі не видно ознак поступок.
Можливі сценарії розвитку:
- Дипломатичне втручання ООН або нейтральної третьої сторони, що призведе до тимчасового перемир’я.
- Обмежений військовий конфлікт у прикордонних районах без повної війни.
- Повномасштабна війна, яка включатиме авіацію, артилерію та можливість застосування стратегічної зброї.
🧭 Висновок: світ на межі нового ядерного конфлікту?
Конфлікт між Індією та Пакистаном знову наближається до критичної межі. Ракетні випробування, дипломатичні звинувачення, жорстка риторика — усе це створює передумови для масштабного зіткнення, яке може мати катастрофічні наслідки не лише для Південної Азії, а й для всього світу.
Світова спільнота має терміново активізувати зусилля, щоб не допустити сценарію, де дипломати мовчатимуть, а говорять лише гармати.
📢 Слідкуйте за розвитком подій разом з NEWS GROUP — ми продовжуємо оперативно інформувати, аналізувати та розкривати суть складних міжнародних процесів.
📰 Залишайтеся з нами, щоб не пропустити найважливіше. Ми працюємо для вас.