🔥 Найнебезпечніше загострення між ядерними державами за понад 20 років
У ніч із 6 на 7 травня 2025 року світ знову затамував подих — між Індією та Пакистаном вибухнула чергова фаза конфлікту, найгостріша з часів Карґільської війни 1999 року. Причиною стала відповідь Індії на жорстокий терористичний акт 22 квітня в Бейсаранській долині (Індійський Кашмір), унаслідок якого загинули 26 мирних жителів — переважно індійських туристів. Індійська розвідка поклала відповідальність на ісламістські угруповання, пов’язані з Пакистаном, зокрема Lashkar-e-Taiba та Jaish-e-Mohammed.
Це стало тригером для початку масштабної військової операції «Сіндур», яку Індія провела проти, як вона заявляє, терористичних баз на території Пакистану.
✈️ Операція «Сіндур»: демонстрація потужності або початок війни?
Протягом 23 хвилин Індійські військово-повітряні сили завдали ракетних ударів по дев’яти цілях у містах Бахавалпур, Музаффарабад, Котлі, Мурідке та Сіалкот. Було використано багатоцільові винищувачі Rafale з арсеналом крилатих ракет SCALP та високоточних бомб AASM Hammer. Згідно з заявами офіційного Делі, було знищено понад 70 бойовиків, а самі удари не торкнулися регулярних пакистанських військових об’єктів.
Аналітики зазначають, що точковий характер операції, поєднаний з її обмеженим часом, демонструє бажання Індії показати свою силу, водночас уникаючи повномасштабної війни.
🇵🇰 Відповідь Ісламабаду: агресія чи оборона?
Пакистан, зі свого боку, назвав удари «відкритим актом війни». Армія заявила про збиття п’яти індійських літаків, включаючи Rafale, Су-30 та МіГ-29, однак Делі ці втрати заперечує. Крім того, Ісламабад повідомив про загибель щонайменше 26 цивільних, серед яких були жінки та діти, а також про руйнування мечеті в Музаффарабаді. Це спровокувало хвилю протестів у Пакистані, на які вже відреагували духовні лідери ісламського світу.
У відповідь пакистанська армія відкрила артилерійський вогонь вздовж лінії контролю в Кашмірі. Внаслідок обстрілів загинули троє індійських цивільних, зокрема 12-річна дівчинка у місті Купвара.
🛬 Закриті аеропорти, евакуація, паніка
На тлі ескалації Пакистан закрив повітряний простір на 48 годин, а всі рейси до Карачі та Лахора були скасовані. У школах та університетах скасовано заняття, а в прикордонних регіонах обох країн почалася масова евакуація. Люди будують укриття, запасаються їжею та медикаментами. Режим надзвичайного стану запроваджено у 14 індійських та 8 пакистанських районах.
Місцеве населення, яке десятиліттями живе під загрозою конфлікту, сьогодні бачить реальну небезпеку ядерної ескалації.
🧭 Геополітична шахівниця: мовчання Китаю і стриманість Заходу
Попри високий ризик ескалації, міжнародна реакція наразі залишається стриманою. Президент США Дональд Трамп закликав обидві сторони «уникати кроків, що ведуть до великої війни». ООН у своєму комюніке закликала до негайного припинення вогню. Росія та Китай закликали до «діалогу в рамках ООН», однак жодна зі сторін відкрито не засудила удари.
Цікаво, що Китай, маючи стратегічні інтереси в регіоні (зокрема через проєкт CPEC — Китайсько-Пакистанський економічний коридор), утримується від чітких заяв, зберігаючи позицію стороннього гравця. Це мовчання можна розцінювати як сигнал обом сторонам — конфлікт має бути локалізованим.
📉 Економічний фронт: рупія під тиском, договір про воду призупинено
Індійська рупія втратила 1,7% вартості за добу. Фондовий ринок зафіксував значне падіння акцій авіаційного, банківського та енергетичного секторів. Призупинено дію Договору про води Інду, що є критичним для Пакистану — понад 60% його водозабезпечення залежить від цієї ріки.
Пакистан, у відповідь, заморозив дію Шимльської угоди 1972 року та припинив усю торговельну співпрацю з Індією. Відносини між країнами повернулись до найгіршого періоду часів Карґілу.
🧠 Висновок
Конфлікт між Індією та Пакистаном — це не лише регіональне протистояння. Це дзеркало глобальної нестабільності, де політичні еліти не здатні або не бажають вчасно реагувати. Будь-який крок може призвести до катастрофи.
Поки індійські та пакистанські генерали готуються до наступного обстрілу, світ має тверезо оцінити, що війна між двома ядерними державами — це не тактика. Це самогубство.
Підписуйтесь на наш канал, щоб бути першими, хто дізнається правду з найгарячіших точок планети.
About the Author
